Казмін Олег Анатолійович

	Олег Казмін
Особисті дані
Повне ім'я	Олег Анатолійович; Казмін
Народження	22 травня 1969 (54 роки)
Зріст	186 см
Вага	80 кг
Громадянство	СРСР; Україна
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
	ДЮСШ-2 (Олександрія)
Професіональні клуби*
Суддівська діяльність
Місто	Олександрія
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олег Анатолійович Казмін (нар. 22 травня 1969) — радянський та український футболіст, захисник, згодом — футбольний суддя та тренер.

Кар'єра гравця ред.

Ранні роки, Білорусь ред.

Олег Казмін народився 22 травня 1969 року. Вихованець олександрійської ДЮСШ-2, перший тренер — Юрій Коваль^[1]. Дорослу футбольну кар'єру розпочав у 1988 році в складі клубу «Шинник» (Бобруйськ), який виступав у чемпіонаті Білоруської РСР. У 1988 році разом з командою став володарем Кубку сезону БРСР. У 1989 році залишив Бобруйськ та переїхав до Могильова, де став гравцем місцевого клубу «Дніпро», який виступав у Другій союзній лізі. У складі «дніпрян» у другій лізі зіграв 71 матч та відзначився 6-ма голами.

«Поліграфтехніка» ред.

У 1991 році Олег повертається до Олександрії, де стає гравцем аматорського клубу «Поліграфтехніка». Того року зіграв у 5-ти матчах чемпіонату України серед КФК та допоміг олександрійцям стати бронзовими призерами першості. У складі олександрійців дебютував на професіональному рівні 11 квітня 1992 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 8-го туру підгрупи 1 першої ліги чемпіонату України проти сумського «Автомобіліста». Олег вийшов на поле на 82-ій хвилині, замінивши Станіслава Козакова^[2]. Дебютним голом у футболці «поліграфів» відзначився 30 червня 1993 року на 60-ій хвилині переможного (3:1) домашнього поєдинку 43-го туру першої ліги чемпіонату України проти СК «Одеси». Казмін вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч^[3]. Протягом свого перебування в складі «Поліграфтехніки» в чемпіонаті України зіграв 139 матчів та відзначився 5-ма голами^[1], ще 6 поєдинків провів у кубку України. У сезоні 1993/94 років разом з олександрійцями став бронзовим призером першої ліги чемпіонату України.

«Кремінь» ред.

У 1996 році перейшов до складу вищолігового кременчуцького «Кременя». Дебютував у складі кременчужан 3 березня 1996 року в переможному (3:1) виїзному поєдинку 1/16 фіналу кубку України. Олег вийшов на поле на 78-ій хвилині, замінивши Сергій Ателькіна^[4]. У чемпіонаті України дебютував за «Кремінь» 23 березня 1996 року в переможному (3:2) домашньому поєдинку 20-го туру вищої ліги чемпіонату України проти запорізького «Торпедо». Казмін вийшов на поле на 86-ій хвилині, замінивши Адальберт Корпонай^[5]. Єдиним голом у футболці «Кременя» відзначився 30 травня 1997 року на 67-ій хвилині програного (2:4) виїзного поєдинку 28-го туру вищої ліги чемпіонату України проти донецького «Шахтаря». Олег вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч^[6]. Загалом у складі «Кременя» в чемпіонатах України зіграв 17 матчів та відзначився 1 голом, ще 1 поєдинок провів у кубку України.

«Нива» та «Локомотив» ред.

У 1997 році перейшов до вінницької «Ниви». Дебютував за вінницьку команду 30 липня 1997 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 1-го туру першої ліги чемпіонату України проти луганської «Зорі». Казьмін вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч^[7]. Протягом свого перебування в «Ниві» зіграв 4 матчі в першій лізі чемпіонату України.

У сезоні 1998/99 років зіграв 3 матчі (1 гол) у складі аматорського клубу «Локомотив» (Знам'янка).

Суддівська та тренерська кар'єра ред.

По завершенні кар'єри футболіста розпочав займатися суддівством. У суддівському корпусі представляв місто Олександрія. Відсудив 87 матчів як боковий арбітр.

З червня 2007 по 2012 роки займав посаду начальника команди ПФК «Олександрії».