Вікіпедія

Казаневський Володимир Адольфович

Володимир Адольфович Казаневський (нар. 24 липня 1950 року, Лебедин) — всесвітньо відомий[1] радянський і український художник-карикатурист, відомий лектор з теорії мистецтва карикатури. Співзасновник та член правління Київського клубу карикатуристів «Архигум»[2].

Казаневський Володимир Адольфович

Народження 24 липня 1950(1950-07-24) (73 роки)
Лебедин, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Жанр карикатура
Навчання ХНУ імені В. Н. Каразіна
Діяльність художник
Працівник ХНУ імені В. Н. Каразіна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казаневський.

Біографія ред.

У школі з малювання у Володимира були погані оцінки і спочатку він писав гумористичні розповіді. Перший малюнок опублікував у виданні «Комсомольское знамя»[3].

Протягом восьми років працював на радіозаводі в Києві[4]. Створення карикатур та хобі стало роботою[5]. Живе і працює в Києві[6].

Родина ред.

  • Син — В'ячеслав Володимирович Казаневський (нар. 13 липня 1983 року, Київ) — художник. Закінчив Республіканську художню школу в місті Київ і Національну академію живопису й архітектури. Навчався також в Академії мистецтв м. Лювен (Бельгія) в майстерні Пол ван Ейка. Провів персональні виставки живопису в містах Лювен (Бельгія), Київ та Полтава.

Виставки ред.

Художник провів персональні виставки карикатур у ряді країн, таких як: Бельгія, Сербія, Угорщина, США, Японія, Іран, Хорватія, Україна.

Роботи зберігаються в колекціях у США, Швейцарії, Франції, Бельгії, Росії.

Лектор ред.

Першу статтю про радянські карикатури прочитав на Гавайських островах ще в 1989 році[7]. Виступав із лекціями:

  • Гаваї, США (1989);
  • 10-й Міжнародний конгрес гумору (Університет Парижа VIII, Париж, Франція; 1992);
  • Міжнародна конференція по гумору та сміху (ліцей де Garcons, Люксембург; 1993);
  • Міжнародна конференція гумору (Коледж Святого Імені, Окленд, штат Каліфорнія; 1999);
  • Міжнародна конференція гумору (Kansai університет, Осака, Японія (2000);
  • 3-й Міжнародний фестиваль карикатур (Анкара, Туреччина; 1998);
  • Іранський дім карикатури (Тегеран, Іран; 2001).

Публікації ред.

  • Альбом «Голови»; ISSN Softcover 0868-7161. 132 стор.[8]
  • Альбом «Спогади похилого Амура»;
  • Альбом «Шия» (на Україні);
  • Альбом «Homo Gibber» (у Швейцарії);
  • Збірник карикатур у серії «Modern World Cartoonist» (у Китаї);
  • The history of the cartoon in the USSR. 1995[9][10].
  • Автор безлічі друкованих праць для міжнародних конференцій[11][12].

Примітки ред.

  1. ↑ Владимир Казаневский: «В Библии смех — это грех, я с этим не могу согласиться». Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 25 березня 2022.
  2. ↑ 24 июля 1950 года в Лебедине Сумской области родился Владимир Адольфович КАЗАНЕВСКИЙ. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
  3. ↑ «Карикатура — это детский рисунок, который на самом деле взрослый»[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. ↑ Владимир Казаневский. Есть пророки в своем отечестве. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 лютого 2018.
  5. ↑ Vladimir Kazanevsky. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 3 лютого 2018.
  6. ↑ The Exhibition Of The Best Cartoons by Vladimir Kazanevsky-Ukraine. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 лютого 2018.
  7. ↑ «Карикатура — это отрицание зла»
  8. ↑ Обложка альбома «Головы». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 лютого 2018.
  9. ↑ The history of the cartoon in the USSR
  10. ↑ The Primer of Humor Research
  11. ↑ Comic Art of Europe Through 2000: An International Bibliography, Volume 1
  12. ↑ Asian Studies Newsletter, Volumes 45-46 The Association., 2000

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казаневський_Володимир_Адольфович&oldid=40180636