Каверіна Людмила Костянтинівна

Людмила Костянтинівна Каверіна (25 серпня 1931, Баку — 20 квітня 2003, Київ) — українська музикознавиця, піаністка, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (1998), професор (2001). Дослідниця творчості Ріхарда Штрауса, Людвіга ван Бетховена, Ференца Ліста, Ріхарда Вагнера, Бели Бартока тощо.

Людмила Каверіна
Народилася	25 серпня 1931(1931-08-25) Баку, АзРСР
Померла	20 квітня 2003(2003-04-20) (71 рік) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Україна
Діяльність	музикознавиця
Alma mater	Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені Миколи Лисенка (1949) Київська консерваторія (1955)
Галузь	музикознавство
Заклад	Київська консерваторія (пізніше — Національна музична академія України імені Петра Чайковського; 1953—2003)
Посада	концертмейстер, старший викладач, доцент, професор
Вчене звання	професор (2001)
Відомі учні	Галина Фількевич
Відома завдяки:	дослідженням творчості Ріхарда Штрауса, Людвіга ван Бетховена, Ференца Ліста, Ріхарда Вагнера, Бели Бартока
Діти	Марія Копиленко, Олександр Копиленко
Нагороди

Протягом півстоліття — педагог Київської консерваторії (пізніше — Національної музичної академії України імені Петра Чайковського; 1953—2003). Авторка понад 100 наукових робіт, учениця професорів Євгена Сливака, Онисії Шреєр-Ткаченко та Пилипа Козицького.

Життєпис

Народилась 25 серпня 1931 року в місті Баку, АзРСР. Середню школу почала відвідувати в Баку, але у 1943 році, після деокупації Києва, родина переїхала до столиці УРСР, де батько, інженер-будівельник, відновлював зруйновані будинки. У 1949 році здобула середню освіту в Київській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті імені Миколи Лисенка.

Вступила на два факультети Київської консерваторії: фортепіанний та історико-теоретичний. Перший закінчила у 1953 році (курс професора Євгена Сливака) та одразу розпочала роботу концертмейстера. Другий закінчила через два роки, курс професора Онисії Шреєр-Ткаченко. У 1958 році закінчила аспірантуру кафедри історії музики під керівництвом професора Пилипа Козицького, тоді ж розпочала педагогічну діяльність.

Могила Людмили Каверіної та її чоловіка, Байкове кладовище

З 1965 року — старший викладач кафедри історії музики. З 1975 по 1978 роки перебувала у Болгарії, а з 1985 по 1989 роки — у Польщі. В обох країнах поширювала та досліджувала українську музичну культуру та світове музичне мистецтво. З 1992 року — доцент кафедри історії музики.

У 1998 році нагороджена званням «Заслужений діяч мистецтв України». З 2001 року — професор кафедри історії музики.

Авторка понад 100 наукових робіт. Дослідниця творчості Ріхарда Штрауса, Людвіга ван Бетховена, Ференца Ліста, Ріхарда Вагнера, Бели Бартока тощо. Розробниця програми курсу історії музики для історико-теоретичного факультету музичної академії. Низку наукових робіт присвятила проблемі характеру в оперному жанрі. Співпрацювала з музичною редакцією «Українського радіо», для якого підготувала цикл передач «Ліричний щоденник композитора». Серед учнів Людмили Каверіної, зокрема, професор Галина Фількевич.

Раптово померла на 72-му році життя 20 квітня 2003 року. Похована разом з чоловіком на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′01″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д.).

Родина

• Чоловік — письменник, журналіст, перекладач Любим Копиленко (1932—1999).
  • Син — юрист, політик, доктор юридичних наук Олександр Копиленко (нар. 1961).
  • Донька — заслужена журналістка України Марія Копиленко.
  • Свекор — письменник Олександр Копиленко (1900—1958).

Вшанування пам'яті

З вересня 2003 року в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського щорічно присуджується премія (раніше — стипендія) імені Людмили Каверіної, якою нагороджується найкращий студент історико-теоретичного факультету академії.

У 2019 році, при вході до аудиторії № 42 Національної музичної академії України, в якій декілька десятиліть працювала Людмила Каверіна, була відкрита меморіальна дошка в пам'ять про неї.

Науковий доробок (частковий)

• «Нев'януча молодість Бетховена» / Каверіна Л. К.; Київ: [б. в.], 1970. 28 с.
• «Опера „Саломея“ Р. Штрауса (до проблеми особи та характеру)» // Л. К. Каверіна; Зарубіжна муз. культура ХVІІ–ХХ ст. К., 1991
• «Дж. Россини и Р. Штраус — к жанровым истокам „Кавалера роз“» // Л. К. Каверина; Дж. Россини. Соврем. аспекты исследования творческого наследия. К., 1993
• «Методика викладання музично-історичних дисциплін»: програма для музичних вузів / уклад. Л. К. Каверіна. Київ, 1996. 29 с.
• «Л. Бетховен, Р. Вагнер, Р. Штраус. Деякі аспекти творчості»: Наук.-метод. посіб. / Л. К. Каверіна; К., 1996
• «Парадокси Ліста: від стереотипів до нового прочитання» // Л. К. Каверіна; УМ. 2000. Вип. 29
• «Симфонические поэмы Ф. Листа „Орфей“ и „Прометей“: к трактовке античного мифа» // Л. К. Каверина; Ф. Лист и проблемы синтеза искусств. Х., 2002.