Йосу (кор. 여수시 , 丽水 市, Yeosu-si) — місто в провінції Чолла-Намдо, Південна Корея. Розташоване на півдні Корейського півострова на узбережжі Корейської протоки. У 2012 році в Йосу пройшла Всесвітня виставка.[2]

Йосу
여수시
丽水 市
Основні дані
34°45′38″ пн. ш. 127°39′43″ сх. д. / 34.76068900002777440° пн. ш. 127.66216300002778894° сх. д. / 34.76068900002777440; 127.66216300002778894Координати: 34°45′38″ пн. ш. 127°39′43″ сх. д. / 34.76068900002777440° пн. ш. 127.66216300002778894° сх. д. / 34.76068900002777440; 127.66216300002778894
Країна Південна Корея
Адмінодиниця Південна Чолла
Засновано 940
Площа 503,33 км²
Населення 273 761 осіб (2015)
Міста-побратими Сантьяґо-де-Керетаро, Ньюпорт-Біч, Кота-Кінабалу, Ваніно, Вейхай, Карацу, Порт-оф-Спейн, Янчжоу (1997)[1]
Часовий пояс UTC+9
GeoNames 1884138
OSM 2398104 ·R (Південна Чолла)
Поштові індекси 550010–556906
Міська влада
Вебсайт yeosu.go.kr
Мапа
Мапа
Йосу. Карта розташування: Республіка Корея
Йосу
Йосу
Йосу (Республіка Корея)


CMNS: Йосу у Вікісховищі

Географія ред.

Йосу розташований на крайньому півдні країни на узбережжі Корейської протоки. Межує з Намхе на сході і півночі, з Кохином на заході і з Сунчхоном на півночі-заході. Територія міста включає більше 300 дрібних островів, з яких лише 45 мають постійне населення. Довжина берегової лінії — 906 кілометрів.

Клімат ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 26.1 °C (79 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 2.2 °С (36 °F).[3]

Клімат Йосу
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 17 17 21 23 28 30 35 34 31 27 25 22 35
Середній максимум, °C 5 6 11 16 20 23 26 28 25 20 13 8 17
Середня температура, °C 2 3 7 13 17 21 24 26 22 17 11 5 14
Середній мінімум, °C 0 0 4 10 14 18 22 23 19 13 7 2 11
Абсолютний мінімум, °C −9 −11 −7 0 7 12 16 16 12 3 −2 −10 −11
Норма опадів, мм 23 39 80 131 144 205 255 212 158 52 46 24 1369
Днів з опадами 12 12 13 12 13 14 18 15 14 9 11 10 153
Днів з дощем 8 9 12 12 13 14 18 15 14 9 10 7 141
Днів зі снігом 5 4 1 0 0 0 0 0 0 0 1 3 14
Джерело: Weatherbase, Weatherbase (опади)

Історія ред.

Традиційно на території сучасного Йосу розташовувалися рибальські села, а також військово-морські бази середньовічної Кореї. В епоху держави Пекче (VI століття) ця земля була поділена між двома районами: Вончхоном (Вончхонхеном) і Тольсаном (Тольсанхеном), які після об'єднання Корейського півострова під владою держави Сілла були перейменовані в Хеип (Хеипхен) і Йосано (Йосанхен). До 940 році відноситься перша згадка про Йосу (Йосухен). У 1497 році, в епоху династії Чосон тут була закладена військово-морська база, з якою пов'язане ім'я відомого корейського флотоводця Лі Сунсіна. База Йосу зіграла велику роль у захисті Кореї від японських набігів, у тому числі і під час Імджинської війни. У 1897 році Йосу отримало статус повіту (кун або гун), а в 1949 році з повіту було виділено місто Йосу. У 1998 році повіт і місто об'єдналися, сформувавши сучасне Йосу.[4]

Адміністративний поділ ред.

Йосу адміністративно ділиться на 1 ип, 6 мен і 20 тон:[5]

Район Хангиль Площа, км ² Населення, чол Внутрішнє розподіл
Тольсанип 돌산읍 71,77 14961 10 ри
Намму 남면 42,34 4119
Самсанмен 삼산면 27,48 1043 6 ри
Сорамен 소라 면 60,42 9814 8 ри
Хваджонмен 화정 면 25,26 1471
Хваянмен 화양 면 70,04 7847
Юльчхенмен 율촌 면 46,52 9958
Вольходон 월호동 9024
Йосодон 여서동 2,58 20003
Йочхондон 여천동 22613
Кваннімдон 광림동 8819
Куктон 국동 1,53 13138
Мандоктон 만덕동 9671
Медодон 묘도동 11,52 1366
Міпхендон 미평동 3,09 14562
Мунсудон 문수동 2,25 22805
Самільдон 삼일동 4965
Сіджондон 시전동 20552
Согандон 서강동 5274
Ссанбондон 쌍봉동 35990
Тонмундон 동문동 6351
Тундоктон 둔덕동 15,81 11336
Тегедон 대교동 8328
Халледон 한려동 5247
Чун'андон 중앙동 0,5 6810
Чусамдон 주삼동 9083
Чхунмудон 충무동 1,35 5930

Економіка ред.

Традиційне заняття місцевих жителів — риболовоство, проте бурхливий розвиток південнокорейської економіки дозволило перетворити місто на великий промисловий центр, один з найбільших на півдні країни. Роботи зі створення промислових комплексів почалися в кінці 1960-х років. Зараз у Йосу знаходиться найбільший в країні нафтохімічний комплекс. Також розвинена чорна металургія і будівництво. На початку XXI століття бурхливо став розвиватися туризм, це сприяло рішенню прийняти в Йосу Всесвітню виставку 2012 року. Почалося будівництво великого туристичного комплексу на півдні міста загальною площею 10 млн м². Згідно з проектом тут повинні розташуватися парк розваг, готелі, поле для гольфу, декілька парків і облаштована набережна. Передбачуваний обсяг інвестицій становить близько 500 млн доларів США[6].

Туризм і визначні пам'ятки ред.

В 2012 у в місті проведено Всесвітню виставку. Тема виставки — «Світовий океан і його узбережжя».[2]

Історичні пам'ятки Йосу — це насамперед буддійський храм Хінгокса, закладений в 1195 році. Під час Імджинської війни в храмі знаходився тренувальний табір народного ополчення. Зал Дхарми знаменитий своїми розписами і входить в список Історичної спадщини Кореї під номером 396.[7]

До території міста входить безліч мальовничих островів, куди регулярно проводяться туристичні ексурсії. Найвідоміші острови Йосу — Садо та Комундо.[8]

Міста-побратими ред.

Міста-побратими і дружні міста ЙосуМіжнародні зв'язки Йосу (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2011. Процитовано 23 вересня 2010.</ref>:

Фотогалерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. http://wb.yangzhou.gov.cn/yzwb/yhjw/2018-01/29/content_948a2076cc7d4d919f3f13bbcdbad525.shtml
  2. а б Expo 2012 (англійською) . Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 23 вересня 2010.
  3. Клімат Йосу
  4. История Йосу (англійською) . Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 23 вересня 2010.
  5. Адміністративний поділ Йосу (кор.). Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 24 серпня 2010.
  6. Економіка Йосу (англ.). Архів оригіналу за 12 вересня 2013. Процитовано 23 вересня 2010.
  7. Tourists / temple / page.wscms Храми Йосу (англійською) . Процитовано 23 вересня 2010.[недоступне посилання з липня 2019]
  8. / island_tour / page.wscms Острови Йосу (англійською) . Процитовано 23 вересня 2010.[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання ред.