Йоон Йо-он (яп. 拗音 (ようおん), узгоджене звучання або дифтонг) — це властивість японської мови, відповідно до якої утворюється мора із додаванням додаткового звука й ([j]), тобто відбувається пом'якшене[en] звучання.

За допомогою хірагани йоон можна представити, якщо послідовно поєднати кана, що закінчується на і, наприклад き (кі), і одну із трьох кана: ゃ, ゅ або ょ, що написані в половину свого звичайного розміру. Наприклад, слово кьō «сьогодні», пишеться як きょう [kʲoo], із використанням зменшеної версії кани йо, よ. Для порівняння можна навести слово кійō «спритний», яке записується きよう [kʲijoo], із повнорозмірною кана йо. В історичній орфографії кана[en] йоон не виділяли за допомогою зменшеної версії кани, і відрізнити це необхідно було із контексту.

У більш давні часи японської мови йоон також можна було утворити із кана ва, ві, ве і во; наприклад, くゎ/クヮ ква, く/ク кві, く/ク кве, く/ク кво. Хоча вони й зникли в сучасній японській мові, ква і кві досі можна зустріти у декільках діалектах рюкюських мов, а кве утворюють за допомогою диграфа くぇ. Замість використання кана き, це звучання утворюється за допомогою кани, що позначає ку, く/ク.

Таблиця ред.

Йоон (拗音)
Катакана
я ю йо
кі キャ кя キュ кю キョ кьо
ші シャ шя シュ шю ショ шьо
чі チャ чя チュ чю チョ чьо
ні ニャ ня ニュ ню ニョ ньо
хі ヒャ хя ヒュ хю ヒョ хьо
мі ミャ мя ミュ мю ミョ мьо
рі リャ ря リュ рю リョ рьо
дакутен (濁点)
ґі ギャ ґя ギュ ґю ギョ ґьо
джі ジャ джя ジュ джю ジョ джьо
бі ビャ бя ビュ бю ビョ бьо
хандакутен (半濁点)
пі ピャ пя ピュ пю ピョ пьо
Хіраґана
я ю йо
кі きゃ кя きゅ кю きょ кьо
ші しゃ шя しゅ шю しょ шо
чі ちゃ чя ちゅ чю ちょ чьо
ні にゃ ня にゅ ню にょ ньо
хі ひゃ хя ひゅ хю ひょ хьо
мі みゃ мя みゅ мю みょ мьо
рі りゃ ря りゅ рю りょ рьо
дакутен (濁点)
ґі ぎゃ ґя ぎゅ ґю ぎょ ґьо
джі じゃ джя じゅ джю じょ джьо
бі びゃ бя びゅ бю びょ бьо
хандакутен (半濁点)
пі ぴゃ пя ぴゅ пю ぴょ пьо

Інші представлення ред.

Шрифт Брайля
Йоон Йоон + дакутен Йоон + хандакутен -w-
       

В японському шрифті Брайля йоон визначають за допомогою одного із йоон-символів, або його поєднання із символом дакутен чи хандакутен.