Йозеф Шуберт

німецький композитор

Йозеф Шу́берт (нім. Joseph Schubert; 20 грудня 1754(17541220), Варнсдорф, Богемія, Священна Римська імперія (нині Устецький край, Чехії) — 28 липня 1837, Дрезден, Німеччина) — німецький композитор, скрипаль і альтист.

Йозеф Шуберт
Народився 20 грудня 1754(1754-12-20)[3] або 1757[2][4][…]
Варнсдорф[2]
Помер 28 липня 1837(1837-07-28)[1][2]
Дрезден, Німецький союз[3]
Країна  Австрійська імперія
Діяльність композитор, скрипаль, альтист, віолончеліст
Галузь компонування музикиd[2], violin performanced[2], viola performanced[2] і музична композиція[2]
Знання мов німецька
Жанр опера, класична музика і духовна музика

Життєпис ред.

Народився в музичній сім'ї. Початкову музичну освіту отримав у свого батька, який був церковним кантором. Згодом 1765 року поступив в єзуїтську школу в Празі, навчався контрапункту.

1778 року переїхав в Берлін, де вивчав гру на скрипці під керівництвом Пауля Кона, директора берлінського королівського оркестру.

1779 року Шуберт здобув посаду першого скрипаля в оркестрі маркграфа Бранденбург-Шведтського.

Від 1788 до своєї смерті в 1837 року — альтист Саксонської капели в Дрездені.

Був популярним членом гуртка Франца Шуберта, прихильником його творчості, періодично надава йому матеріальну допомогу. Йозеф Шуберт ділив з ним помешкання 1823—1824 років.

У Саксонській земельній бібліотеці в Дрездені зберігаються рукописи трьох його скрипкових концертів.

Творчість ред.

Йозеф Шу́берт — визнаний універсальний композитор. Автор 15 мес, 4 опер, 17 сонат і 49 концертів для сольних інструментів.

Твори ред.

Опери ред.

  • Невдоволення - Die Entzauberung
  • Земна чума або синє чудовисько — Die Landplagen oder Das blaue Ungeheuer
  • Генуезький маєток - Der Gutshof zu Genua
  • Розалія - Rosalia

Меси ред.

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е ж и Czech National Authority Database
  3. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #120236060 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. muziekweb.nl
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання ред.