Йозеф Неруда
Йозеф Неруда (чеськ. Josef Neruda; 16 січня 1807, Могельно — 18 лютого 1875, Брно) — моравський органіст і вчитель музики.
| Йозеф Неруда | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 16 січня 1807[1][2][…] |
| Місце народження | Mohelnod[1][3][4] |
| Дата смерті | 18 лютого 1875[1][2][…] (68 років) |
| Місце смерті | Брно, Землі Богемської Корони, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][3][4] |
| Громадянство | Королівство Італія |
| Професії | композитор, педагог, органіст, музичний педагог |
| Інструменти | орган[d] |
| Діти (10) | Вільма Неруда-Норман, Франц Ксавер Неруда, Alois Nerudad і Amálie Wickenhauserová-Nerudovád |
Біографія ред.
Вивчив основи гри на органах у монастирі Райград. У молодості він був помічником викладача в Намешті над Ославою, крім цього грав у гауґвітцькій каплиці та викладав фортепіано в Оломоуці. У 1832 році він прийняв пропозицію стати органістом у Брно. Цю посаду він зберігав 36 років.
У Йозефа Неруди було десять дуже талановитих дітей. Наприклад, його дочка Амалі Неруда (одружена з Вікенгаузером, 1834—1890) була талановитою піаністкою, одним з її учнів був Леош Яначек. Вільма Неруда була обдарованою скрипалькою, і група її прихильників, включаючи принца Уельського, пізніше короля Едуарда VII, подарувала палаццо в Асоло, поблизу Венеції. Ще одна дочка, Марія Неруда, також скрипалька, вийшла заміж за співака і композитора Фріца Арльберга.
Його син Франц Ксавер Неруда був великим віолончелістом, який згодом став професором консерваторій в Санкт-Петербурзі та Копенгагені.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Неруда Йозеф // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 231.