Йозеф-Георг Мюльцер

Йозеф-Георг Мюльцер
Народився	23 квітня 1915; Мюнхен, Німецька імперія
Помер	21 січня 2011 (95 років); Вюрцбург, Баварія, Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Друга світова війна
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу	Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нарвікський щит	Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
	; ; ;

Йозеф-Георг Мюльцер (нім. Josef-Georg Mulzer; 23 квітня 1915, Мюнхен — 21 січня 2011, Вюрцбург) — німецький офіцер, оберстлейтенант вермахту (грудень 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія ред.

У 1934 році вступив у 7-й саперний батальйон. З осені 1938 року — ад'ютант 83-го гірського саперного батальйону 3-ї гірської дивізії. Учасник Польської та Норвезької кампаній. З вересня 1942 року воював на Ленінградському напрямку. З 25 листопада 1942 року — командир свого батальйону. Відзначився в боях під Орлом та Бобруйськом. На початку 1944 року відправлений на курси офіцерів Генштабу в частини, дислоковані в Італії. З 9 вересня 1944 року — командир 1-го штурмового саперного полку на Західному фронті. У жовтні 1944 року тяжко поранений і до кінця війни перебував у шпиталі.

Нагороди ред.

Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
Залізний хрест
- 2-го класу (27 червня 1940)
- 1-го класу (30 серпня 1942)
Нарвікський щит
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» 1-го ступеня
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (2 вересня 1942)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (7 вересня 1943)
- дубове листя (№ 367; 10 січня 1944)

Література ред.

Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
SCHERZER, VEIT, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, 2015.