Йоганн (ландграф Нижнього Гессену)

Йоганн I (нім. Johann I.; бл. 1278 — 14 лютого 1311) — ландграф Нижнього Гессену в 13081311 роках.

Йоганн
Народився 13 століття
Помер 14 лютого 1311(1311-02-14)
Кассель, Гессен, Німеччина
·чума
Поховання Kloster Ahnabergd
Країна Німеччина
Діяльність аристократ
Знання мов німецька
Рід Гессенський дім
Батько Генріх I (ландграф Гессену)[1]
Мати Mechtild von Kleved[1]
Брати, сестри Henry the Younger of Hessed, Оттон I (ландграф Гессену) і Louis of Hessed
У шлюбі з Adelaide of Brunswick-Lüneburgd і Adelaide of Brunswick-Lüneburgd
Діти Elisabeth von Hessend[2]

Життєпис ред.

Походив з Гессенського дому. Старший син Генріха I, ландграфа Гессену, від його другої дружини Мехтільди фон Клеве. Народився близько 1278 року.

У 1292 році його мати стала активно просувати Йоганна до посади співрегента, разом з сином Генріха I від першого шлюбу — Генріхом Молодим, яким отримав цю посаду 1290 року. Втім конфлікти продовжувалися, час від часу виникали збройні сутички. 1298 року після смерті Генріха Молодого претензії на Гессен висунув рідний брат останнього — Оттон.

1308 року після смерті Генріха I Йоганн розділив з Оттоном Гессен, отримавши Нижні землі. Його резиденцією стало місто Кассель. 1309 року змусив Альбрехта II, герцога Брауншвейг-Геттінгена, поступитися містом Гуденсберг. Невдовзі після цього імператор Генріх VII Люксембург призначив Йоганна I фогтом імперських міст Мюльгаузен, Нордгаузен і Гослар. За цим намагався втрутитися у боротьбу за Тюрингію, але зазнав поразки від Фрідріха I Веттіна, маркграфа Мейсену.

Помер разом з дружиною від чуми 1311 року в Касселі. Його поховали в монастирі Ахнаберг. Володіння успадкував зведений брат Оттон I.

Родина ред.

Дружина — Адельгейда, донька Альбрехта II, герцога Брауншвейг-Геттінгена.

Діти:

  • Єлизавета (д/н—1339), дружина Оттона VI фон Охзенштайна

Джерела ред.

  • Johanna Elisabeth Wigand, Geschichte der Regenten von Hessen-Cassel (S. 7–8), Cassel, 1882, Faksimileausgabe Historische Edition Dieter Carl, Vellmar, 2001, ISBN 3-9807814-0-2
  1. а б Lundy D. R. The Peerage
  2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.