Вікіпедія

Зіґфрід Гандлозер

Зіґфрід Гандлозер (нім. Siegfried Handloser; 25 березня 1885, Констанц, Німецька імперія — 3 липня 1954, Мюнхен, ФРН) — керівник санітарної служби вермахту, генерал медичної служби. Кавалер Лицарського хреста хреста Воєнних заслуг з мечами.

Зіґфрід Гандлозер
нім. Siegfried Handloser
Народився 25 березня 1885(1885-03-25)[1]
Констанц, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 3 липня 1954(1954-07-03) (69 років)
Мюнхен, ФРН
·злоякісна пухлина
Країна  Німеччина
Діяльність військовий лікар, директор, професор
Галузь тиф[2], Обмороження[2], малярія[2], нефрит[2], жовтяниця[2] і гепатит[2]
Науковий ступінь докторський ступінь[3]
Знання мов німецька
Заклад Гіссенський університет[4]
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна[5][6]
Членство Pépinière-Corpsd
Роки активності з 1910
Військове звання Surgeon General of the German Armed Forcesd
Конфесія католицтво[7][8]
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Біографія ред.

Народився в сім'ї музиканта. У 1903 році вступає до військової академії імені кайзера Вільгельма в Берліні в якій в 1910 році отримує медичну освіту. З 17 травня 1910 року лікар-асистент військово-санітарної частини. У 1911 році захищає дисертацію «Специфічне лікування черевного тифу». Працював в клініці Гіссена.

Брав участь у Першій світовій війні. Командував санітарними підрозділами.

З 1 травня 1932 року служив дивізійним лікарем піхотної дивізії в Штутгарті, Дрездені та Відні, з 26 серпня 1938 року - головний військовий лікар армії.

Доктор медицини, з жовтня 1939 року почесний професор військової медицини Віденського університету.

Учасник Польської і Французької кампаній.

З 6 листопада 1940 року заступник начальника військово-санітарної інспекції вермахту.

З 1 січня 1941 року - генерал медичної служби. З 31 січня 1941 року - головний санітарний інспектор вермахту, з 1 березня 1941 також головний лікар вермахту, а з 28 липня 1942 року ще й начальник санітарної служби вермахту. З 18 лютого 1942 року - голова Наукової ради військово-медичної служби. У 1943 році обраний почесним професором військової медицини Берлінського університету.

Відзначився створенням і організацією борделів для німецьких солдатів і офіцерів на окупованих територіях.

1 вересня 1944 року звільнений з посади головного санітарного інспектора і військового лікаря, але залишився на чолі санітарної служби вермахту. Мав право видавати накази, обов'язкові для виконання всіма медичними службами армії, люфтваффе і флоту.

Гандлозер відповідальний за проведення експериментів над в'язнями концтаборів, в тому числі за досліди з переохолодження, зараження висипним тифом і ін.

28 травня 1945 року ув'язнений британською владою у Фленсбурзі.

На Нюрнберзькому процесі над лікарями за співучасть у військових злочинах і злочинах проти людяності засуджений до довічного ув'язнення.

31 січня 1951 року покарання було замінено позбавленням волі строком на 20 років. Достроково звільнений в грудні 1953 року в зв'язку з різким погіршенням здоров'я.

Помер 3 липня 1954 року в Мюнхені.

Звання ред.

Нагороди ред.

 
Генерал медичної служби Зіґфрід Гандлозер (серпень 1942)


Перша світова війна ред.

Міжвоєнний період ред.

Друга світова війна ред.

Бібліографія ред.

  • Die spezifische Behandlung des Typhus abdominalis. Straßburg 1911
  • Innere Wehrmedizin. Dresden/Leipzig 1944
  • mit Wilhelm Hoffmann: Wehrhygiene unter Mitwirkung von Prof. Dr. A. Fikentscher und Prof. Dr. Hippke

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.encyclopedie.bseditions.fr/biographie.php?bioid=217&biolib=Handloser+Siegfried(Histoire+-+Nazisme)
  2. ↑ а б в г д е Nuremberg Trials Project — 2016.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #139875980 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
  5. ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
  6. ↑ https://nuremberg.law.harvard.edu/documents/2876-affidavit-concerning-dr-handlosers?q=Siegfried+Handloser#p.1
  7. ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
  8. ↑ https://nuremberg.law.harvard.edu/documents/630-affidavit-concerning-handlosers-medical?q=Siegfried+Handloser#p.1

Джерела ред.

  • Alexander Mitscherlich / Fred Mielke (Hrsg.) : Medizin ohne Menschlichkeit. Frankfurt a. M. 1960
  • Ulrich-Dieter Oppitz (Hrsg.): Medizinverbrechen vor Gericht. Erlangen/Jena 1999
  • Gerd R. Ueberschär: (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende Bd. 2, Primus Verlag, Darmstadt 1998
  • Wolfgang U. Eckart: Generaloberstabsarzt Prof. Dr. med. Siegfried Handloser; in: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende Bd. 2, Primus Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-089-1, Wissenschaftliche Buchgesellschaft ISBN 3-534-12678-5, Seite 88-92
  • Insa Meinen: Wehrmacht und Prostitution während des Zweiten Weltkriegs im besetzten Frankreich Temmen, Bremen 2002 ISBN 3-86108-789-8 (Вермахт и проституция во время Второй мировой войны в оккупированной Франции)
  • Залесский К. А. «Вермахт. Сухопутные силы и Верховное командование», Москва, «Яуза», 2005.
  • Eckart W., Siegfried Handloser. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.), Hitlers militärische Elite, Primus-Verlag, Darmstadt.
  • Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende. 1998, ISBN 3-89678-089-1, S. 88-92.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зіґфрід_Гандлозер&oldid=36704501