Зубрець

село Зубрець
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070160022935
Облікова картка	Зубрець
Основні дані
Засноване	1775
Населення	1 567
Територія	23.484 км²
Густота населення	66.73 осіб/км²
Поштовий індекс	48441
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	48°59′14″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д. / 48.98722° пн. ш. 25.28806° сх. д.Координати: 48°59′14″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д. / 48.98722° пн. ш. 25.28806° сх. д.
Водойми	Баришка, Зубринка
Найближча залізнична станція	Бучач
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Ковалівський Віталій Степанович
Карта
	Зубрець
	Зубрець
Мапа
	Зубрець у Вікісховищі

Зубре́ць — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Адміністративний центр колишньої сільради. До Зубреця приєднано хутори Баришка та Поле. Населення 1567 осіб (2001 р.).

Розташування ред.

Село Зубрець. (2012 р.)

Село Зубрець знаходиться у межиріччі річок Зубринка та Баришка, за 12 км від райцентру і найближчої залізничної станції Бучач. Нижче за течією річки Баришка на відстані 1,5 км розташоване село Порохова. По селу протікає струмок, що пересихає з загатою.

Історія ред.

Біля Зубреця виявлено курганні поховання ранньоскіфських часів (7-6 століття до н. е.) з бронзовими стрілами. Ця цінна знахідка свідчить, що тут кочували скіфські племена.

Перша писемна згадка — 1773.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Рідна школа».

Наприкінці 1937 відбулося урочисте відкриття Людового дому польської організації «Товариство школи людової». Земельну ділянку для будівництва надав граф Станіслав Генрик Бадені, власник маєтку в Коропці^[1].

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району^[2].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади^[3].

Політика ред.

Парламентські вибори, 2019 ред.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610158, розташована у приміщенні клубу.

Результати

зареєстрований 1051 виборець, явка 57,56%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 37,46%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 20,57%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 12,04%.^[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 35,59%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 19,32%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 18,31%^[5].

Транспорт ред.

Через село проходить траса Бучач — Івано-Франківськ. Є пряме автобусне сполучення з обласним центром Космирин-Тернопіль, Порохова-Тернопіль.

Соціальна сфера ред.

Діють ЗОШ І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, Амбулаторія, відділення зв'язку, ПАП «Зубрець».

Релігія ред.

церква Чуда Архистратига Михаїла (1829, мурована; низку ікон намалював у 1920-х роках Петро Холодний).

Пам'ятники ред.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1980);
Насипана символічна могила УСС (відновлена в 1992), встановлено пам'ятний хрест на могилі вояка УПА М. Атаманюка;
За ініціативи Степана та Михайла Кушнірчуків встановлено пам'ятний знак героям Небесної Сотні Ігореві Костенку та Василеві Мойсею, які загинули в Києві 20 лютого 2014 року під час Революції Гідності, пам'ятний знак освячено та відкрито 24 серпня 2016 року.^{[джерело?]}

Відомі люди ред.

Отець Вячеслав Збудовський (1864 — ?) — парох села (УГКЦ), громадський діяч, капелан УГА; батько інженера Богдана Збудовського — старшини Корпусу Січових Стрільців.^[6]

Народилися ред.

Герої Небесної Сотні ред.

Ігор Костенко — Герой України, український вікіпедист, журналіст інтернет-видання «Спортаналітика»;
Василь Мойсей — Герой України, член ВО «Свобода».

Інші особи ред.

Михайло Гаврилюк — терапевт, кандидат медичних наук, викладач Тернопільської медакадемії;
Михайло Кушнірчук — викладач, завідувач кафедрою історії і правознавства Бучацького агроколеджу;
Орест Михайлецький — кардіолог, живе і працює у Львові;
Степан Пастух — художник;
Григорій Пізяр — кандидат медичних наук, завідувач інфекційного відділення Тернопільської міської лікарні № 2, викладач Тернопільської медичної академії;
Громадські діячі М. Пилипів та С. Саварини;
Архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон (у світі — Дмитро Іванович Процик);
Громадський діяч діаспори, кавалер Ордену Канади Петро Саварин;
Надія Іванівна Хмарна — журналіст, живе і працює в Києві;
Директор школи Андрій Михайлович Шкварок;
Вчителі Степанія Василівна Музика (Костенко), Катерина Михайлівна Боднар (Блаватна), Марія Степанівна Кушнірчук (Грабовська), Ганна Володимирівна Пастух, Степанія Петрівна Андрунишин (Костенко), Петро Михайлович Гаврилюк, Михайло Васильович Костенко.

Проживають, працюють ред.

Педагогічні родини:

Костенків — батько Михайло і син Ігор;
Боднарів — бабуся Катерина, батько Володимир і мати Олександра, дочка Юлія та дочка Галина, яка працює в сільській амбулаторії акушером-гінекологом;
Гаврилюків — мати Степанія, син Степан та невістка Людмила;
Світлик — батько Степан, мати Світлана та син Орест.

Помер ред.

О. Іван Терешкун — катехит Бучацької державної гімназії,^[7] був повішений на церковній брамі в селі^[8].

Бібліографія ред.

1999 р. у Тернополі видано книгу о. М. Бедрія «Зубрець: Нарис історичного минулого і сьогодення».

Галерея ред.

Тризуб, висаджений із дерев на схилі горба в пам'ять про Героїв Небесної сотні
На околиці села
Церква святого Архістратига Михаїла

Примітки ред.

↑ Діло. — 1937.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Шипилявий C. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 397.
↑ Д-р Мельник П. Бучацька гімназія в 20-х і 30-х роках ХХ-го століття // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 209.
↑ Proboszcz znad rzeki Strypy [Архівовано 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — 6:25—6:28.

Література ред.

о. Бедрій М., Уніят В. Зубрець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 612—613. — ISBN 978-966-457-228-3.
Гаврилюк Д., Яворський Г. Зубрець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 662. — ISBN 966-528-197-6.
Zubrzec, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 674. (пол.) — S. 674. (пол.)

Посилання ред.

Зубрець [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.] // Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля».
Зубрець. Церква. [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Зубрець. Костел-каплиця. [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Діло. — 1937.

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[3] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-4] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-5] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[6] Шипилявий C. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 397.

[7] Д-р Мельник П. Бучацька гімназія в 20-х і 30-х роках ХХ-го століття // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 209.

[8] Proboszcz znad rzeki Strypy [Архівовано 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — 6:25—6:28.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]