Зотов Михайло Семенович

Михайло Семенович Зо́тов (нар. 27 вересня 1915(19150927) — 15 вересня 2012) — радянський державний діяч, фінансист, банкір. Ветеран Німецько-радянської війни. Брав участь у підготовці та проведенні грошових реформ 1947 і 1961 років. Його ідеї лягли в основу банківської реформи в СРСР кінця 1980-х років, що прислужилася створенню на пострадянських теренах мережі комерційних банків.

Михайло Семенович Зотов
Михаил Семёнович Зотов
Керуючий Російською республіканською конторою Держбанку СРСР
1959 — 1973
Наступник: Єгоров Сергій Юхимович[ru]
 
Народження: 27 вересня 1915(1915-09-27)
село Ягідне Ставропольського повіту Самарської губернії Російської імперії
Смерть: 15 вересня 2012(2012-09-15) (96 років)
Москва, Російська Федерація
Країна: СРСР СРСРРосія Росія
Освіта: Samara State University of Economicsd
Партія: КПРС
Нагороди: Орден Леніна Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Орден Олександра Невського Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»

Біографія ред.

До війни ред.

Михайло Семенович Зотов народився 27 вересня 1915 року в селі Ягідне Ставропольського повіту Самарської губернії.

Здобувши середню освіту, закінчує Куйбишевський планово-економічний інститут[ru]. У 1935 році направлений на роботу в Казахстан, в Кегенський район Алма-Атинській області. За три роки він стає керівником ревізійного апарату Правління Держбанку СРСР при Казахстанській конторі Державного банку[1].

Війна ред.

Незважаючи на наявність «залізної броні», що звільняла від призову в армію, на третій день війни Михайло з'явився до місцевого військкомату, наполігши на добровільному призові в армію.

Фронтовик, служив у складі легендарної 316-ї[ru] «Панфіловської» стрілецької дивізії, а також в інших підрозділах.

Був важко поранений[2]. Удостоєний бойових нагород: орденів Вітчизняної війни І та ІІ ступеня, Червоної Зірки, ордена маршала Г. К. Жукова «За справу і вірність», ордена Олександра Невського; медалей «За перемогу над Німеччиною», «За оборону Москви», «За визволення Білорусі», «65 років Перемоги над Німеччиною» та інших[1].

Після війни ред.

Після демобілізації Михайло Семенович з'явився за місцем колишньої служби — в Держбанк СРСР.

19451946 — заступник керуючого Московською міською конторою Держбанку

19461950 — начальник Управління касових операцій Держбанку СРСР. Разом із заступником Голови Ради Міністрів СРСР Косигіним (у той час), міністром фінансів Звєрєвим, Головою Правління Держбанку Гольовим Михайло Зотов бере участь у підготовці та проведенні грошової реформи 1947 року.

Вересень 19501954 — керуючий Ленінградською міською конторою Держбанку СРСР, однією з найбільших у країні.

19541959 — заступник Голови Правління Держбанку СРСР. Йому був доручений грошовий обіг країни.

19591973 — керуючий новоутвореною на той час Російською конторою Держбанку СРСР (самостійний банк Російської Федерації з функціями Державного банку).

19731987 — голова Правління Будбанку СРСР. З ініціативи М. С. Зотова покладено початок створенню інноваційних та комерційних (акціонерних) банків у Москві і Ленінграді. Під керівництвом тодішнього Голови Ради Міністрів СРСР М. І. Рижкова та голови Будбанку Зотова у 1980-х роках був запущений механізм радянської банківської реформи.

19871989 — голова Правління Промбудбанку СРСР[1].

За час роботи Михайло Семенович Зотов був особисто знайомий і знаходився в тісному контакті з усіма керівниками країни: Сталіним, Косигіним, Черненко, Булганіним, Хрущовим, Горбачовим, Андроповим, Брежнєвим, Тихоновим, Рижковим, Єльциним, Путіним та іншими[2].

У 1989 році вийшов на пенсію.

На пенсії ред.

Після виходу на пенсію М. С. Зотов був радником керівників низки комерційних банків. Зокрема — радником голови правління Темпбанку (Москва)[3].

Загалом фінансист пропрацював у банківській сфері понад 75 років[4].

Депутатська діяльність ред.

М. С. Зотов тричі обирався депутатом Верховної Ради РРФСР і двічі — депутатом Лєнсовєта[ru][5]. Був делегатом з'їздів КПРС. Брав участь у роботі практично всіх з'їздів Асоціації російських банків (АРБ)[ru][1].

Праці друком ред.

Михайло Зотов — автор науково-економічних праць, а також власної книги мемуарів[4].

  • Зотов М. С. Инвестиционный комплекс в условиях интенсификации советской экономики. — М.: Знание, 1986. — 80 с.
  • Зотов М. С. Я — банкир. От Сталина до Путина. — М.: РУСАКИ, 2004. — 472 с. — ISBN 5-93347-120-8.

Нагороди ред.

Персональне звання «Державний радник фінансової служби третього рангу» (4 листопада 1950).

Примітки ред.

  1. а б в г БАНКИР ОТ СТАЛИНА ДО МЕДВЕДЕВА. К 95-летию Михаила Семёновича ЗОТОВА. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2014.
  2. а б Зотов Михаил Семенович / Международный институт управления проектными циклами. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2014.
  3. Министры советской эпохи. ЗОТОВ МИХАИЛ СЕМЕНОВИЧ: Председатель Стройбанка — Промстройбанка СССР, 1973–1989 годы. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  4. а б Известный банкир Михаил Зотов ушел из жизни в возрасте 97 лет / Банки.ру, 17.09.2012 08:56. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  5. Михаил Семенович Зотов. И снова в Москве (1954–1990) годы. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.

Посилання ред.