Зерноїд острівний

вид птахів
Зерноїд острівний
Самець острівного зерноїда (Ірандуба, штат Амазонас, Бразилія)
Самець острівного зерноїда (Ірандуба, штат Амазонас, Бразилія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Зерноїд (Sporophila)
Вид: Зерноїд острівний
Sporophila bouvronides
(Lesson, 1831)
Ареал виду     Осіле проживання      Зимування
Ареал виду     Осіле проживання      Зимування
Синоніми
Pyrrhula bouvronides
Sporophila lineola bouvronides
Посилання
Вікісховище: Sporophila bouvronides
Віківиди: Sporophila bouvronides
ITIS: 563076
МСОП: 22723431

Зерноїд острівний[2] (Sporophila bouvronides) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Опис ред.

 
Самець острівного зерноїда
 
Самець острівного зерноїда (малюнок 1871 року)

Довжина птаха становить 10-11 см, вага 8-11 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова чорна, під дзьобом широкі білі "вуса". Верхня частина тіла сірувато-чорна, нижня частина тіла білувата. Дзьоб і лапи чорні. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла світло-охриста, живіт світліший. Дзьоб тьмяно-жовтуватий.

Поширення і екологія ред.

Острівні зерноїди гніздяться на півночі Колумбії, Венесуели, Гаяни, Французької Гвіани, Суринаму, на півночі бразильського штату Амапа та на Тринідаді і Тобаго. В грудні частина популяції мігрує на південь до Амазонії, досягаючи східного Еквадору, Перу і північної Болівії, повертаючись назад у червні. Бродячі птахи спостерігалися в Панамі. Острівні зерноїди живуть в чагарникових заростях, на луках і пасовищах, на узліссях тропічних лісів і в заростях поблизу води. Зустрічаються на висоті до 800 м над рівнем моря. Живляться насінням.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Sporophila bouvronides. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 23 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 23 лютого 2022.