Зерноїд каштановий

вид птахів
Зерноїд каштановий
Самець каштанового зерноїда
Самець каштанового зерноїда
Самиця каштанового зерноїда
Самиця каштанового зерноїда
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Зерноїд (Sporophila)
Вид: Зерноїд каштановий
Sporophila cinnamomea
(Lafresnaye, 1839)
Ареал виду     Гніздування     Міграція     Зимування
Ареал виду     Гніздування     Міграція     Зимування
Синоніми
Pyrrhula cinnamomea
Посилання
Вікісховище: Sporophila cinnamomea
Віківиди: Sporophila cinnamomea
EOL: 916005
ITIS: 563079
МСОП: 22723499
NCBI: 256690

Зерноїд каштановий[2] (Sporophila cinnamomea) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Опис ред.

Довжина птаха становить 10 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина голови, крила і хвіст сірі решта тіла рудувато-каштанова, на крилах невеликі білі "дзеркальця". Дзьоб світло-жовтий, іноді сірий або чорний. Самиці мають переважно оливково-коричневе забарвлення.

Поширення і екологія ред.

Каштанові зерноїди гніздяться на північному сході Аргентини (в провінціях Коррієнтес і Ентре-Ріос), на заході і крайньому південному сході Уругваю, на південному сході Парагваю та на крайньому півдні Бразилії (захід і південь штату Ріу-Гранді-ду-Сул). Взимку вони мігрують на північ, досягаючи аргентинської провінції Місьйонес, північно-східного Парагваю і центральної Бразилії.

Каштанові зерноїди живуть на вологих і заплавних луках та на болотах, зимують в саванах серрадо. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря.

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція каштанових зерноїдів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Sporophila cinnamomea. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 25 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 25 лютого 2022.