Земляна гадюка Ейн-Геді
| Земляна гадюка Ейн-Геді | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Земляна гадюка Ейн-Геді
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Atractaspis engaddensis (Haas, 1950) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Atractaspis microlepidota engaddensis | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Земляна гадюка Ейн-Геді (Atractaspis engaddensis) — отруйна змія з роду земляна гадюка родини Lamprophiidae. Інші назви «ізраїльська кротова змія», «синайська земляна гадюка». Отримала назву від оази Ейн-Геді у Палестині.
Опис ред.
Загальна довжина сягає 55—70 см. Голова довгу та вузька з великими щитками, що допомагають у ритті ґрунту. Має 2 великих ікла, які здатні складатися. При цьому з пащі стирчить лише 1 ікло. Тулуб стрункий, тонкий. Очі маленькі з округлими зіницями. Забарвлення чорне.
Спосіб життя ред.
Полюбляє пустелі, піщані, кам'янисті місцини. Більшу частину проводить під землею, риючи ходи. Ховається у власній норі. Досить стрімка та моторна змія. Активна вночі. Харчується дрібними гризунами та дрібними зміями.
Це яйцекладна змія.
Отруйність ред.
Отруйна потужна, здатна погіршувати серцеву діяльність, становить загрози для життя людини. Має сарафотоксини та нейротоксини. Дія отрути досить швидка, смертність висока. Обов'язково необхідно застосувати протиотруту.
Розповсюдження ред.
Мешкає в Ізраїлі, Лівані, Йорданії, на південному заході Саудівської Аравії, Синайському півострові (Єгипет).
Джерела ред.
- Leviton, A.E.; Anderson, S.C.; Adler, K.; Minton, S.A. 1992. Handbook to Middle East Amphibians and Reptiles. SSAR, Oxford, Ohio (Contr. to Herpetol. No. 8), 1-252
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.