Зелениця альпійська
| Зелениця альпійська | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Diphasiastrum alpinum (L.) Holub, 1975 | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Lycopodium alpinum L. | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Зелениця альпійська[1] або плаун альпійський[2] або дифазіаструм альпійський[1][3] (лат. Diphasiastrum alpinum) — багаторічна, вічнозелена трав'яниста рослина родини плаунові (Lycopodiaceae). Етимологія: лат. alpinum — «альпійський, гірський»[4].
Опис ред.
Блакитно-зелена рослина 20–40 см завдовжки. Горизонтальні стебла в основному неглибоко закопані, шириною 0.5–3 мм, іноді з'являються, шириною 1.1–2.2 мм; листя притиснуті, від лопатевих до ланцетних, 1.5–3.8 × 0.5–1.4 мм, вершини усічені. Листки розміщені чотирма рядами, на дуже малих черешках (довжиною 0.1–0.2 мм). Вертикальні пагони 6–14 см, кластерні. Стробіли поодинокі, 5–30 × 2–4 мм. Спори з серпня по вересень. Розмножується спорами та вегетативно.
Поширення ред.
Альпійсько-тундрова рослина, поширена в Північній Америці (Канада, Гренландія, Аляска й північний схід США), Азії (Індія, Японія, Корея, Монголія, Росія (Сибір), Шрі-Ланка, Туреччина) та Європі (північ Росії, Австрія, Ліхтенштейн, Бельгія, Люксембург, Боснія-Герцеговина, Велика Британія, Болгарія, Чорногорія, Чехія, Данія [вкл. Фарерські острови], Фінляндія, Франція [вкл. Корсика], Німеччина, Грузія [вкл. Абхазія, Аджарія], Ірландія, Північна Ірландія, Швейцарія, Іспанія, Андорра, Ісландія, Італія, Македонія, Норвегія [вкл. Свальбард], Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія [вкл. Косово й Воєводина], Швеція, Україна).
Вид в Україні ред.
В Україні це третинний релікт на південній межі ареалу.
Поширення ред.
Карпати (Боржава, Свидовець, Чорногора, Гуцульські Альпи, Чивчини). Адм. регіони: Івано-Франківська й Закарпатська області. Популяції невеликі за розміром. Умови зростання: трапляється на високогірних луках, серед скель, кам'яних розсипищ, до висоти 2000 м н. р. м.; займає кислі безкарбонатні слабо розвинені мінеральні ґрунти й кам'янисті розсипи.
Загрози та охорона ред.
Загрози: випасання худоби, рекреація, підвищення ценотичної конкуренції. Охороняють у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Заборонено збирання рослин.
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Червона книга України — Зелениця альпійська (Дифазіаструм альпійський) Diphasiastrum alpinum (L.) Holub (Diphasium alpinum (L.) Rothm., Lycopodium alpinum L.). Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
- ↑ Черепанин, Р. Аркто-альпійські види рослин Українських Карпат. — Івано-Франківськ : Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2017. — С. 31. — ISBN 978-966-640-432-2.
- ↑ Довідник назв рослин України. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
Джерела ред.
- Flora of China [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of North America [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Plants Profile for Lycopodium alpinum (alpine clubmoss) - USDA Plants [Архівовано 22 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora [Архівовано 6 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of Iceland (webpage of Icelandic Institute of Natural History) [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] (ісл.)
- Euro+Med PlantBase [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання ред.
- Плаун альпійський // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 350. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |