Західно-Таркосалинське нафтогазоконденсатне родовище

Західно-Таркосалинське нафтогазоконденсатне родовище — одне з гігантських родовищ на півночі Тюменської області (Росія). Розташоване у 520 км на південний схід від Салехарду, на території Пуровського району поблизу селища Тарко-Сале.

Західно-Таркосалинське нафтогазоконденсатне родовище

Геологічна інформація ред.

Відноситься до Надим-Пур-Тазівської нафтогазоносної області Західносибірської нафтогазоносної провінції та було відкрите у 1972 році. В межах родовища виявлено 10 газоконденсатних, 6 газових, 2 нафтові та по одному газоконденсатонафтовому і нафтогазоконденсатному покладу.

Колектори — пісковики з лінзовидними вкрапленнями глин.[1]

Запаси Західно-Таркосалинського оцінюються у 381 млрд.м3 газу[2] та 2 млн.т нафти.[3]

Розробка ред.

Розробкою Західно-Таркосалинського займається державна компанія «Газпром», яка викупила це право у найбільшого приватного виробника газу в Росії «Новатеку».[3] Видобуток розпочали у 1996 році і до кінця 2010-х він досяг рівня 14 млрд.м3 газу та 60 тис.т конденсату на рік. Накопичений видобуток за цей період становить біля 200 млрд.м3 газу.[4]

Видача газу відбувається до трубопроводу Уренгой – Челябінськ, тоді як нафтоконденсатна суміш подається до конденсатопроводу Уренгой – Сургут.

Родовище забезпечене транспортною інфраструктурою, оскільки по його території проходять автодорога Новоаганськ — Тарко-Сале та залізниця Тюмень — Уренгой.[5]

Примітки ред.

  1. Западно-Таркосалинское месторождение | Нефтяники. РФ. www.nftn.ru. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  2. Полезные ресурсы. www.forbes.ru. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  3. а б Западно-Таркосалинское месторождение | Книга нефти. kniganefti.ru. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  4. Западно-Таркосалинскому газовому промыслу - 15 лет. www.oilcapital.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  5. Западно-Таркосалинское / Месторождения полезных ископаемых. www.catalogmineralov.ru. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 10 лютого 2017.