Микола Максимович Захарчук (*1 січня 1923 — †14 липня 2005) — Герой Радянського Союзу, військовий, командир взводу 615-го стрілецького полку 167-ї Сумської стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту, старший лейтенант.

Микола Максимович Захарчук
Народився 1 січня 1973(1973-01-01)
Влашанівка
Помер 14 липня 2005(2005-07-14) (32 роки)
Київ
Країна  СРСР
Національність українець
Місце проживання с.Нові Петрівці
Титул Герой Радянського Союзу
Посада командир взводу
Військове звання старший лейтенант, майор запасу
Партія член КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня

Біографія ред.

Народився у селі Влашанівка в сім'ї селянина. Українець. Закінчив 7 класів. Працював в МТС.

У Червоній Армії з січня 1942 року. Учасник Другої світової війни з лютого 1942 року. У серпні 1942 року закінчив курси молодших лейтенантів. Воював на Брянському і Воронезькому фронтах. Був тричі поранений і контужений.

Командуючи взводом 615-го стрілецького полку, 167-ї Сумської стрілецької дивізії, 38-ї армії, Воронезького фронту старший лейтенант Микола 3ахарчук відзначився у битві за Дніпро.

У ніч на 29 вересня 1943 взвод під його командуванням переправився на правий берег і вибив ворога з території цегельного заводу на північній околиці села Вишгород[1], відбив сім контратак противника, в ході яких Микола 3ахарчук був важко поранений. Взвод протягом семи діб утримував оборону до підходу підкріплення.

Представляючи відважного командира взводу до вищої нагороди Батьківщини, командування й товариші вважали його загиблим.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з ворогом і проявлені при цьому мужність і героїзм, старшому лейтенанту Миколі Максимовичу Захарчуку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу[2].

І тільки після війни відважному командиру взводу було вручено орден Леніна і медаль «Золота Зірка» № 5826.

З 1946 року майор Микола 3ахарчук — у запасі. З 1967 року жив у місті Шостка Сумської області, потім у місті Херсоні, а останнім часом у місті Києві. Помер 14 липня 2005 року.

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни I ступеня, медалями.

Примітки ред.

Посилання ред.