Застіноче
Застіно́че — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. Населення становить 464 особи (станом на 2015 рік).
село Застіноче | |
---|---|
Церква Святого Миколая | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Теребовлянська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1471 |
Населення | 464 |
Площа | 1,273 км² |
Густота населення | 384.13 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48175 |
Телефонний код | +380 3551 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°17′18″ пн. ш. 25°38′57″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.64917° сх. д.Координати: 49°17′18″ пн. ш. 25°38′57″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.64917° сх. д. |
Водойми | Серет |
Відстань до районного центру |
6 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
Карта | |
Мапа | |
|
Георгафія ред.
Розташоване на річці Серет. На північно-східній околиці села розташоване Застіноцьке родовище пісковику.
Історія ред.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.
Перша писемна згадка — 1471 рік.
Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Рідна школа», «Сільський господар».
Вузькоколійкою Застіноче-Кровинка (розібрана під час 2-ї світової війни) із села вивозили червоний камінь-пісковик, в основному відомий як «теребовлянський».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[2]
Поширені прізвища ред.
Пам'ятки ред.
- церква Святого Миколая (1894; від 1957 у храмі був склад крамниці, від 1978 р. — музей атеїзму; 1989 р. відновлено церкву УАПЦ);
- церква Святого Миколая Чудотворця (2005, мурована, УГКЦ);
- дзвіниця (1991 р. встановлено дзвони, що пролежали в землі від 1943).
- старовинний костел — пам'ятка архітектури.
Пам'ятники ред.
- Насипана символічна могила УСС (1995).
- пам'ятник Незалежності України.
Промисловість ред.
- Каменообробний кар'єр.
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Володимир Краснодемський (нар. 1953) — український журналіст, публіцист.
- Йосип Побережний (1941–1994) — український церковний діяч.
- Остап Побережний (1941–1994) — український фізик.
Перебували ред.
- Андрій Куликівський (нар. 1925) — український вчений-медик і громадський діяч.
Галерея ред.
-
Центр села
-
Церква Святого Миколая (1894)
-
Церква Святого Миколая Чудотворця (2005)
-
Будинок колишньої канцелярії каменоломні.
-
Сільський краєвид
Примітки ред.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174.
Джерела ред.
- Іваницький В. Застіноче: історичний нарис. — б.в., 1997.
- Ониськів М., Уніят В. Застіноче // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 626–627. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання ред.
- Застіноче [Архівовано 8 лютого 2017 у Wayback Machine.] (фото) // Фотопрогулки по Украине и вокруг.