Заславське князівство

Заславщина, Заславське князівство (герцоґство), Князівщина Заславських — земля, що належала князівській родині Заславських. Урядовий центр — місто Заслав. В другій половині XVI століття до складу Заславщини входили Заславська, Верхівська, Білогородська і Почапецька волості. Наприкінці XVI століття на території Заславщини з'являються нові міста: Красний Корчик (1596 рік), Шепетівка (1619 рік), Славутин і Ташків (1633 рік).

Герб князів Заславських — символ Заславщини

Князі не підлягали місцевій адміністрації (повітовій чи воєводській), лише в деяких питаннях великому князю литовському чи польському королеві. На Заславщині безроздільно панувало князівське право (лат. jus ducale), завдяки чому вона фактично перетворилася на державу в державі. Суверенність землеволодіння належала до засадничих елементів княжого права. На території отчини князь міг (за Наталею Яковенко):

а) оголошувати устави, тобто власні розпорядження, надавати жалувані грамоти своїм підданим на землеволодіння під окресленими умовами служби, встановлювати незалежні від держави податки, повинності, пільги тощо; б) чинити суд над підданими, аж до смертної кари.

Окрім того кн. Заславські, яко «головні княжата» виводили власні збройні загони (почти) під родовим гербом, а не скажімо під стягом землі (у цьому випадку Волині).

Територія

Заславська волость

Старий Заслав Новий Заслав Билів Булижинці Васьківці Вербівці Веселівці Волківці Гнійниця Данківці Двірець Джурджів (Дчурдчів) Жилинці Завадинці Збунів

Зубарі Ілщане Київці Кіндратовичі Крива Лука Кропивна Лиса Гора Лопушна Мислятин Митьківці Михля Михнів Мокрець Волоський Мокрець Матієвських Наутуківщина

Ничогівці Пашковичі Перегонівці Пиляївське селище Підлісці Плеснов Пліщин Прилуки Припутки Путринці Радошево (Радосілка) Ріпки Сахнівці Сенютки Скалин

Соснівка Сошне (Сушна) Судилків Теліженці Тишковичі Хонковичі Чепцівці Чотирбоки Щурівці Янцивичі Бачманівка Вачів Довжок Дяків Дятелівка

Жуків Зубівщина Каменка Корчин Меречівка Миньківці Мирутин Перемишль Семаки Фаневщина Цвітоха

Верхівська волость

• Верхів місто
• Верхів село
• Оженин
• Стадники

Білогородська волость

• Білогородка місто
• Бабковичі
• Бебчинці
• Бісівка
• Булаївці
• Волиця Булаєвська
• Волиця Зеленських
• Волиця Минцева
• Голотківці
• Дубовці
• Заруддя
• Зелена
• Колк Великий
• Колк Малий
• Криворудка
• Мацевичі
• Медведівка
• Никошівці
• Нове Село
• Орлинці Поляниковського селища
• Пузирки І
• Пузирки ІІ
• Рубленці
• Салиха
• Свиридівці
• Смаглець
• Суховжинці
• Тарнівка
• Хрестівка
• Чижівка
• Чаплинці
• Чолгузів
• Якимівці

Почапецька волость

• Почапки
• Климашівщина
• Милятин
• Черняхів

Див. також

• Погорина
• Заславська замкова книга
• Заславський повіт
• Заславська ординація
• Ізяславський район

Бібліографія

• Ігор Тесленко. Заславська замкова книга як джерело до історії Південно-Східної Волині. // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — Київ, 2009. — Т. 19, кн. 1. — С. 233—257.

• Ігор Тесленко. Заславська замкова книга XVI століття [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.] // Метафора спільного дому. Заславщина багатьох культур. Ізяслав — Острог, 2006.
• Віктор Атаманенко. Міста Заславщини на початку XVII століття [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.] // Метафора спільного дому. Заславщина багатьох культур. Ізяслав — Острог, 2006.
• Владислав Берковський. Характерні риси економічного розвитку Заславщини у XVI—XVIII ст. // Пересопницьке Євангеліє — видатна пам'ятка української національної культури. Ізяслав—Острог, 2011.
• Ярослав Кукуріка. Адміністративно-територіальні перетворення Заславщини в складі Російської імперії // Гілея: науковий вісник. Вип. 55. 2011.