Вікіпедія

Заселення слов'янами Східних Альп

Заселення слов'янами Східних Альп проходило в VI-VIII століттях і була одним з двох основних напрямків міграції слов'ян, які просувалися з Центральної Європи в Центральне Подунав'я і на Балканський півострів[1], а також із Північного Причорномор'я — земель антів. Ця міграція призвела до формування етногенезу сучасних словенців, і меншою мірою, хорватів[2].

Історія ред.

Слов'янські міграції почалися на пізнішому етапі Великого переселення народів[3]. В Альпійсько-Панонському регіоні слов'янські міграції фактично слідували слідами германських. Так, у 568 році лангобарди пішли з Паннонії до Північної Італії (Ломбардії) через гірські перевали Східних Альп. Давні слов'яни в союзі з аварами відразу зайняли всю Паннонію і почали своє просування слідом за германцями. У 588 році слов'яни з'явилися у верхів'ях річки Сави, де зіткнулися з баварськими інтересами під проводом короля Тассило I. Незважаючи на опір германців, в 591 році слов'яни займають басейн верхньої течії річки Драва. Після 600 року слов'яни — хорутани заселяють весь сучасний Крас, а також всі гірські долини. Перед ними відкривається Фріульська низовина, компактно населена романізованим населенням, включеним до складу Лангобардського королівства. Подальші спроби просування слов'ян у глиб Італії тривали, але вони наштовхувалися на шалений опір нечисленних, але вкрай агресивних лангобардів, якими керував Фердульф. Кінець слов'янської колонізації в самій Італії поклала битва при Лауріані у 720 році, коли фріульський герцог — лангобард Пеммо вщент розбив слов'янське військо. Так, у Східних Альпах закінчила своє формування слов'яно-романська мовна межа, в цілому збережена до наших днів, хоча області компактного, в тому числі змішаного, проживання слов'ян і романців довгий час зберігалися по обидва боки кордону (Істрія, Далмація, Фріулі). Їх можна знайти і в наші дні (Венеційська Словенія). Примітно, що прийшле германське населення Італії з часом піддалося романізації, в той час як автохтонне романське населення Східних Альп слов'янізувалося, про що свідчить топоніми та археологічні розкопки.

Адаптація ред.

 
Хорутанські землі в часи князя Валука приблизно у 626 році
 
Королівство Карантанія — приблизно у 880 році

Оселившись у Східноальпійському регіоні, слов'яни в основному поглинули нечисленне романізоване населення колишнього римського Норіка. На початковому етапі слов'яни-язичники поневолили романське населення, про що свідчить старий слов'янський термін для позначення рабів — хрещеник/krščenik, букв. «хрещений християнин», оскільки спочатку тільки романське населення сповідувало християнство. Частина романського населення намагалася сховатися від слов'ян у твердинях на вершинах пагорбів, наприклад, у фортеці Айдна в гірському хребті Караванке або у фортеці Рифник близько сучасного Целє. Недавні археологічні розкопки показали, що навіть деякі відносно незахищені міста досить довго захищалися від загарбників. Частина споконвічного населення просто переселилася вглиб Італії або поступово перемістилася в міста й острови вздовж Адріатичного узбережжя (сучасний Новиград), де їм було легше підтримувати міську романську культуру і зв'язки з Італією. Але з часом і самі слов'яни, як і германці, перейняли християнство у романських народів регіону. Тому дуже скоро етнічно обумовлене рабство втратило свою актуальність. Як і германці, слов'яни називали романізовані народи терміном волохи, влахи або лахи. Про це свідчать збережені топоніми в сучасній Словенії: Лашко (Laško), Лашки рів (Laški rovt), Лаховце (Lahovče) та ін. Річкова топоніміка Словенії, такі назви як: Сава, Драва, Соча, так само як і назва Карніола (слов'янізована в Кранська / Kranjska), також була перейнята у залишків романського населення. Вторгнення слов'ян на Балкани перервало комунікаційне сполучення Константинополя з Адріатикою і послабило позиції грецької культури в західному Середземномор'ї. Тому альпійські слов'яни, на відміну від балканських, виявилися в цілому включені в західноєвропейську систему цінностей, сприйнявши латинський алфавіт та католицтво в міру свого розвитку в сучасні нації.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • G. Barbina, E. Bartolini, G. Bergamini, C. C. Desinan, G. Frau, G. C. Menis, V. Zoratti, Codroipo, Codroipo, Il ponte, 1981
  • Rajko Bratož, "Gli inizi dell'etnogenesi slovena : fatti, tesi e ipotesi relativi al periodo di transizione dall'eta antica al medioevo nel territorio situato tra l'Adriatico e il Danubio". In publication: La cristianizzazione degli Slavi nell'arco alpino orientale, ur. Andrea Tilatti. Nuovi studi storici, 69. Roma, Gorizia, 2005, str. 145–188. Шаблон:COBISS
  • G. G. Corbanese, Il Friuli, Trieste e l’Istria: dalla Preistoria alla caduta del Patriarcato d’Aquileia, Grande Atlante Cronologico, Udine, Del Bianco, 1983
  • Bogo Grafenauer, "Naselitev Slovanov v Vzhodnih Alpah in vprašanje kontinuitete" [Slavic settlement of the Eastern Alps and the issue of continuity], Arheološki vestnik 21-22 (1970–71), p. 17–32;
  • Mitja Guštin, ed., "Zgodnji Slovani: zgodnjesrednjeveška lončenina na obrobju vzhodnih Alp = Die frühen Slawen: frühmittelalterliche Keramik am Rand der Ostalpen". Ljubljana, 2002. Шаблон:COBISS
  • Hans-Dietrich Kahl, "Der Staat der Karantanen: Fakten, Thesen und Fragen zu einer frühen slawischen Machtbildung im Ostalpenraum". Ljubljana, 2002. Шаблон:COBISS
  • Sedov, Valentin Vasilyevich (2013) [1995]. Alpski Slaveni [Alpine Slavs]. Славяне в раннем Средневековье [Sloveni u ranom srednjem veku (Slavs in Early Middle Ages)]. Novi Sad: Akademska knjiga. с. 382—393. ISBN 978-86-6263-026-1.
  • Peter Štih, "Ob naselitvi Slovanov vse pobito?" [Did Slavic settlement result in the killing of the entire population?]. In publication: Množične smrti na Slovenskem: 29. zborovanje slovenskih zgodovinarjev [Massive killings in Slovenia: 29th conference of Slovenian historians], Ljubljana, 1999, p. 79–93. Шаблон:COBISS
  • Peter Štih, Janez Peršič, "Problem langobardske vzhodne meje" [The issue of the Lombard eastern frontier], Zgodovinski časopis = Historical Review 35 (1981), p. 333–341. Шаблон:COBISS
  • Aleš Žužek, "Naselitev Slovanov v vzhodnoalpski prostor" [Slavic settlement of the Eastern Alps area], Zgodovinski časopis = Historical Review 61 (2007), p. 261–287.


Примітки ред.

  1. ↑ Слов’яни: прабатьківщина, розселення та життя. Реферат. Освіта.UA (укр.). Процитовано 1 жовтня 2023.
  2. ↑ Валентин Сєдов. Етногенез ранніх слов’ян. litopys.org.ua. Процитовано 1 жовтня 2023.
  3. ↑ Лекція «Розселення слов’ян: перемога примітиву» в Національному історичному музеї. nubip.edu.ua. Процитовано 1 жовтня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Заселення_слов%27янами_Східних_Альп&oldid=40880488