Западнюк Віталій Гнатович

Віта́лій Гна́тович Западню́к (1926—1998) — український фармаколог та публіцист, доктор медичних наук (1967), професор (1972), лауреат Державної премії УРСР (1989).

Западнюк Віталій Гнатович
Народився	2 червня 1926(1926-06-02) Тростянчик
Помер	20 липня 1998(1998-07-20) (72 роки) Київ
Поховання	Тростянецький район
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	винахідник
Галузь	фармакологія
Alma mater	Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Вчене звання	професор
Заклад	Інститут геронтології Академії медичних наук України
Нагороди

Життєпис

Народився 1926 року в селі Тростянчик Тростянецького району. Його батько, Гнат Павлович, учитель, у подальшому — доктор ветеринарних наук, професор; мама, Марія Ларіонівна (дівоче прізвище Мельничук), родом з багатодітної заможної сільської родини. 1935 року родина змушено переїзить до степу Калмикії, згодом батько влаштувався на роботу в науково-дослідній станції тваринництва (Єсентуки).

Учасник Другої світової війни, на підступах до Кенігсберга зазнав важкого поранення; понад півроку лікувався у шпиталях, переніс 2 складні операції. Демобілізований як інвалід війни ІІ групи, має бойові нагороди.

1950 року закінчив Львівський медичний інститут, де й працював до 1963-го. 1954 року захистив кандидатську дисертацію. В тому часі побрався, секретар парторганізації інституту наполягав на виключенні його з аспірантури — «за вінчання в церкві і українофільство».

Від 1963 року — керівник лабораторії геріатричної фармакології, в 1992—1998 роках — провідний науковий співробітник Інституту геронтології АМНУ.

Наукові напрями досліджень:

• вікові особливості дії ліків
• протисудомна дію похідних роданіну та тіогідантоїну, взаємозалежність їх хімічної будови, протисудомної активності й токсичності.

Було розроблено низку препаратів для уповільнення процесу старіння: «Ампевіт», «Декамевіт», «Каглютам». У лабораторії створено і впроваджено в практичну медицину геропротектори декамевіт, квадевіт та рикавіт, до стадії промислового виробництва доведені препарати ампевіт, каглютам, оркомін й триметилгліцин.

Є автором публікацій про видатних земляків:

• «Царить в законі розбійня: Невідомі сторінки з життя академіка Данила Заболотного», 1999
• «Педагогічний феномен Федора Садковського», 1999
• дослідив невідомі сторінки з життя і творчості Михайла Драй-Хмари
• дослідив життєпис художника Олекси Новаківського
• опублікував біографічні дані про Василя Куценка.

Був одним із засновників та дієвим учасником Вінницького земляцтва у Києві, збирав кошти на фільм «Кайдашева сім'я» режисера Володимира Городька.

Є автором понад 350 опублікованих наукових робіт, 8 монографій, у тому числі — підручник «Фармакологія з рецептурою» (4 видання) та «Довідник з фітотерапії» (2 видання). Монографію «Геріатрична фармакологія» перевидано в'єтнамською, корейською та німецькою мовами.

Здійснив 16 винаходів, зареєстровано численні раціоналізаторські пропозиції.

Під його керівництвом захищено 17 кандидатських дисертацій і 4 докторські.

Серед робіт:

• «Лабораторні тварини, їх розведення, кормління та використання в експерименті» (у співавторстві, 1962, 1974, 1983)
• «Протисудомні препарати», 1965
• «Фармакологія з рецептурою», 1972, 1977, 1982, 1988
• «Геріатрична фармакологія», 1977
• «Амінокислоти в медицині», 1982
• «Ліки, старіння, довголіття», 1995 (у співавторстві).

Засновник геріатричної фармакології, спеціаліст із лабораторного тваринництва, багаторічний керівник лабораторії геріатричної фармакології Інституту геронтології АМН України, член Холодний Яр (історичний клуб)|історичного клубу «Холодний Яр».

Дружина — Катерина Захарія, виростили сина Богдана Западнюка.

Помер в Києві, похований в Тростянчику.

Джерела

• ЕСУ [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Свою душу вкраїнську Вкраїні лишив, Щоб їй і по смерті служити [Архівовано 12 серпня 2018 у Wayback Machine.]