Замок Шато де Рео
Замок Шато де Рео розташований у муніципалітеті Шузе-сюр-Луар, у департаменті Ендр і Луара в регіоні Центр — Долина Луари. З 1930[2] року замок Рео внесений до переліку історичних пам’яток.
Замок Шато де Рео | |
---|---|
47°14′52″ пн. ш. 0°08′53″ сх. д. / 47.24778° пн. ш. 0.14806° сх. д.Координати: 47°14′52″ пн. ш. 0°08′53″ сх. д. / 47.24778° пн. ш. 0.14806° сх. д. | |
Статус | Історична пам'ятка Франції |
Статус спадщини | пам'ятка історії зареєстрованаd[1] |
Країна | Франція |
Регіон | Центр |
Розташування | https://www.google.com/maps?ll=47.24833,0.14778&spn=0.01,0.01&q=47.24833,0.14778&hl=uk Шато де Рео на Google Maps |
Тип будівлі | замки Луари |
Архітектурний стиль | ренесанс |
Засновник | Жан Брісонне |
Засновано | XI ст. |
Будівництво | 1435 — 1485 |
Сайт | chateaudesreaux.fr |
Замок Шато де Рео у Вікісховищі |
Історія ред.
Замок Шато де Рео у XIV столітті належав Аморі По, згодом його власницею була Жанна Монтежан, графиня Сансер, Антуан де Брей, а також Жиль де Брі у 1455[3] році.
Зруйнований в XV столітті[4][5], замок був придбаний дідом Жана Брісонне, першим мером міста Тур[6].
Замок у сьогоднішньому вигляді був побудований на місці старого замку онуком Жана Брісонне, сином Гійома Брісонне[7].
У замку мешкав Тібо де Лонгжу[8], а згодом його нащадки, родина Таво[9].
Після шлюбу у 1595 році замок перейшов у власність родини де Ла Беродьєр.
Франсуа де Ла Беродьєр отримує замок у спадок, і в 1650 році продає його за 115 тисяч ліврів[9] письменнику, поету й автору-мемуаристу «Цікавих історій» Таллеману де Рео, який оселяється в ньому. Замок носить ім'я поета починаючи з 30 липня 1653 року, за клопотанням мемуариста та згідно дозволу наданому у патентному листі короля[10].
Галерея сучасного мистецтва (постійно діюча експозиція) ред.
У Шато де Рео було відкрито картинну галерею (постійно діюча експозиція) присвячену темі жіночих і чоловічих ніжок під назвою «Ніжки жінок та чоловіків у мистецтві початку третього тисячоліття». Головною метою проекту є «спонукати майстрів пензля до творчих пошуків і просунути завдяки темі виставки головний сюжет творів».
До картинної галереї входять 760 робіт 530 художників із понад 40 країн. Картини були відібрані у підсумку міжнародного конкурсу, який було оголошено у 2007 році. Виставка була створена в рамках підготовки до святкування 600-тої річниці заснування Шато де Рео (Château des Réaux). Галерея сучасного мистецтва Замку Шато де Рео була нагороджена дипломом «За заслуги та відданість мистецтву» від Академії Mazarine. Виставка картин відкрита для індивідуальних і колективних відвідувань (у тому числі екскурсії з гідами) протягом усього року.
Відбір картин відбувався відповідно до чотирьох запропонованих варіантів головної теми:
- «Класичні чарівні» ніжки 3-ого тисячоліття
- Гумористичний або сатиричний погляд на сучасні ніжки
- Еволюція чоловічих ніжок до нашого часу
- Чотири ніжки двох осіб в одному творі
Серед великої кількості художників, які надіслали свої роботи, в експозиції взяли участь: Беатріс Ле Лімантур [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Костянтин Алтунін[en], Анналіза Аванчіні [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Хав'єр Азурдіа [Архівовано 16 травня 2014 у Wayback Machine.], Стефан Бюргер [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.], Жіслен Шират-Леонеллі [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Сільвен Дез, Джованні Фачіоллі [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Єва Феллнер [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.], Ольга Глумчер [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.], Мел Рамос[en], і багато інших митців.
Флора і фауна ред.
Навколо замку Шато де Рео розбито великий парк з зеленими насадженнями. Тут представлені різні види дерев. Замок оточений ровом, заповненим водою, де плаває риба (карасі та коропи). Також на водній поверхні можна побачити птахів: чорних лебедів і диких качок.
-
Метелик у парку замка Шато де Рео
-
Бузок у парку Жана Брісонне
-
Верба у парку Жана Брісонне
-
Парк замка Шато де Рео
-
Лавка у парку Жана Брісонне
-
Став у парку замка Шато де Рео
Див. також ред.
Зображення ред.
-
Замок Шато де Рео, вигляд з прилеглого парку
-
Замок Шато де Рео.
-
Замок Шато де Рео
Зовнішні посилання ред.
- Офіційний сайт Шато де Рео українською мовою [Архівовано 25 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художниці Беатріс Ле Лімантур [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художника Хав'єр Азурдіа [Архівовано 16 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художниці Жіслен Шират-Леонеллі [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художника Сільвен Дез
- Офіційний сайт художника Джованні Фачіоллі [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художниці Єва Феллнер [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт художниці Ольга Глумчер [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Інтернет-сторінка Галереї на сайті Шато де Рео [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ Base Mérimée PA00097691 Château des Réaux. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
- ↑ Mémoires de la Société archéologique de Touraine [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Société archéologique de Touraine. Série in 80, Volumes 31 à 32, 1883. (P.)
- ↑ Tallemant au château des Réaux. Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 20 жовтня 2014.
- ↑ L'intermédiaire des chercheurs et curieux [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Volume 87, 1924. (P.)
- ↑ >Les Réaux [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] sur Histoire de France [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.], 1996
- ↑ Châteaux "brique et pierre" en France [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Par Josiane Sartre (P.)
- ↑ Fils de Mathieu de Longuejoue, et marié à Madeleine Briçonnet, fille de Jean.
- ↑ а б Le Grand dictionnaire historique [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Par Louis Moréri, vol. 6, 1759. (P.)
- ↑ Manoirs et gentilshommes d'Anjou [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] André Sarazin, 1965. (P.)