Залозецький замок
Залозецький замок (Залізцівський замок) — фортифікаційна споруда у містечку Залізці Зборівського району Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення. Один з найгірше збережених замків Тернопільщини.
Залозецький замок | ||||
---|---|---|---|---|
Руїни Залозецького замку | ||||
49°47′ пн. ш. 25°22′ сх. д. / 49.783° пн. ш. 25.367° сх. д.Координати: 49°47′ пн. ш. 25°22′ сх. д. / 49.783° пн. ш. 25.367° сх. д. | ||||
Статус | пам'ятка архітектури | |||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Тернопільська область, Зборівський район, смт Залізці | |||
Засновано | 1516 | |||
Стан | руїна | |||
Залозецький замок у Вікісховищі |
Опис замку ред.
Розташований понад річкою Серет.
Залозецька фортеця зараз стоїть в руїнах. Нині пустирище замкового двору оточують лише фрагменти товстих оборонних стін висотою 2,0 — 1,5 м.
Збереглися фрагменти північної та західної стіни, напівпідвальний поверх з вузьким коридором.
Історія ред.
Залозецький замок у XVI — XVIII ст. належав магнатським родинам Вишневецьких і Потоцьких.
Не раз руйнувався від приступів козацьких, польських, татарських й турецьких військ.
У 1603 р. він був одним з чільних пунктів збору раті Лжедмітрія І для походу на Москву.
В замку помер власник — Юзеф Потоцький.[1]
Значних руйнувань замку завдали російські артобстріли під час Першої світової війни, але до остаточного нищення найбільше долучилися місцеві селяни, які використовували камінь із замку на свої господарські потреби.
Будова ред.
Побудований з пісковика, в плані чотирикутний з чотирьохярусними баштами і комірами з підйомним мостом, перекинутим через рів з водою. Житлові будівлі розташовувались по периметру стін — північної і південної. У північній частині був двоповерховий палац. У північно-західній частині розташовувалися двоярусні каземати з арочним проїздом головних воріт по центральній осі фасаду та кутовою, неправильною в плані п'ятигранною баштою. В'їзна брама мала білокам'яний портал з рустованих пілястр, що несли антаблемент тосканського ордеру. Підвальний ярус башти, перекритий півциркульним склепінням, вів з двору замку вузьким довгим коридором і сполучався з казематами.
Галерея ред.
-
Руїни залозецького замку
-
Руїни залозецького замку
-
Руїни залозецького замку
-
Руїни залозецького замку
Примітки ред.
- ↑ Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa.— Lwów, 1858.— 192 s.— S. 108. (пол.)
Література ред.
- М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник.— Київ, 2007.— С. 126
- А. С. Івченко, О. А. Пархоменко. Україна. Фортеці, замки, палаци…— Київ, 2002.— С. 222–223
Посилання ред.
- Замки України. Залозецький замок. 2022
- Замок в пгт. Заложцы (Зализцы) [Архівовано 25 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Zamek w Załoźcach [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)