Закон односпрямованості потоку енергії

Закон односпрямованості потоку енергії — це уявлення про потік енергії через продуценти до консументів і редуцентів з падінням величини потоку на кожному трофічному рівні (в результаті процесів життєдіяльності).

Оскільки зі зворотним потоком (від редуцентів до продуцентів) надходить мізерна кількість від вихідної енергії (не більше 0,25 %), говорити про «круговорот енергії» не можна. У відомому сенсі, дана гіпотеза являє собою «екологічну інтерпретацію» другого закону термодинаміки: будь-який вид енергії зрештою перетворюється на тепло — форму енергії, найменш придатну для перетворення в роботу і яка найбільш легко розсіюється.

Саме гіпотеза односпрямованості потоку енергії виступає як обмежувач прямих аналогій і оцінок в «екологічній валюті» стосовно еколого-економічних систем (гроші циркулюють, а при обміні гроші та енергія рухаються в протилежних напрямках) — на це вказує Г. Одум[1].

Див. також ред.

Література ред.

Примітки ред.

  1. Odum H.T. System Ecology. — New York: Wiley, 1983. — 644 p.

Зовнішні посилання ред.