Закон Бартоломе
Закон Бартоломе — це індоєвропейський звуковий закон, який застосовувався, зокрема, в індоіранській мовній сім'ї. Згідно з цим законом, усі приголосні в кластері, що складається з двох або більше перешкод, стають дзвінкими й придиховими, коли тільки один приголосний у кластері має ці характеристики. Однак, як саме діє цей закон, незрозуміло через збіг придихових і непридихових приголосних в іранській мові.
Джерела
ред.- Bennett, W. H. (1966). The Germanic Evidence for Bartholomae’s Law. Language, 42(4), 733–737. https://doi.org/10.2307/411828