Оксид азоту(I)

хімічна сполука
(Перенаправлено з Закис азоту)

Окси́д азо́ту(I), нітроге́н(I) окси́д — неорганічна сполука складу N2O. За звичайних умов є безбарвним газом із солодкуватим запахом. Він може підтримувати горіння; проявляє слабкі окисні та відновні властивості.

Оксид азоту(I)

Резонансна структура оксиду
Інші назви геміоксид азоту
Ідентифікатори
Номер CAS 10024-97-2
Номер EINECS 233-032-0
DrugBank 06690
KEGG D00102 і C00887
Назва MeSH D01.362.635.625, D01.625.550.550 і D01.650.550.587.650
ChEBI 17045
RTECS QX1350000
Код ATC N01AX13
SMILES N#[N+][O-][1]
InChI InChI=1S/N2O/c1-2-3
Номер Бельштейна 8137358
Номер Гмеліна 2153410
Властивості
Молекулярна формула N2O
Молярна маса 44,012 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвний газ
Запах солодкуватий
Густина 1,799 г/л[2]
Тпл -90,8 °C[2]
Ткип -88,49 °C[2]
Діелектрична проникність (ε) 1,00104 (20 °C)
Показник заломлення (nD) 1,238
В'язкість 10,0μПа·с (200 °K)
15,0μПа·с (300 °K)
19,4μПа·с (400 °K)
23,6μПа·с (500 °K)
27,4μПа·с (600 °K)
Структура
Дипольний момент 0,16083 D
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
81,6 кДж/моль
Ст. ентропія So
298
220,0 Дж/(моль·K)
Теплоємність, co
p
38,6 Дж/(моль·K)
Небезпеки
ГДК (Україна) 90 мг/м³
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Речовина застосовується у медицині для короткочасного наркозу, а також як піноутворювач у харчовій промисловості.

Отримання ред.

Оксид азоту(I) вперше був отриманий у 1772 році Джозефом Прістлі при термічному розкладанні сухого нітрату амонію:

 

Розкладання починається за температури 170 °C і далі продовжується із виділенням великої кількості тепла, тому для уникнення надмірно бурхливого ходу реакції нагрівання треба припинити. В іншому випадку, при перегріванні суміші понад 250 °C, нітрат розкладатиметься із утворенням азоту або оксиду азоту(II).

Сучаснішою модифікацією методу Прістлі є розкладання водного розчину нітрату амонію у присутності хлоридів. За цим способом крізь концентровану (30–100 %) нітратну кислоту пропускається аміак. В результаті їхньої взаємодії утворюється нітрат амонію, що розкладається нагріванням. Тепло, що виділяється у подальшому, підвищує температуру реакційної суміші до 100—160 °C. Реакційна рівноважна суміш складається з 30–35 % нітратної кислоти, 30–50 % нітрату амонію, 15–55 % води. В реактор також додають незначну кількість (0,01–0,1 %) хлоридів та, за необхідності, сполуки мангану, нікелю, свинцю, бісмуту, церію — вони виступають в ролі каталізатора реакції.

Хімічні властивості ред.

При нагріванні оксид азоту розкладається з виділенням азоту:

 

В атмосфері оксиду деякі метали і неметали згоряють так само активно, як і в кисні, але для ініціювання реакції необхідне високотемпературне нагрівання:

 
 
 
 

Із воднем та аміаком оксид N2O утворює вибухонебезпечні суміші:

 
 

Окрім окисних властивостей, може також проявляти і відновні:

 

Застосування ред.

Основна частина синтезованого оксиду азоту(I)[en] використовується у медицині як знеболювальне. У харчовій промисловості речовина застосовується як піноутворювач.

При коронавірусній хворобі 2019 ред.

Опубліковані дані відносно лікування хворих на тяжкий гострий респіраторний синдром 2002–2004 років свідчать про потенційну роль оксиду азоту, що вдихається, як допоміжний захід для лікування пацієнтів з легеневими ускладненнями. Лікування ним знизило легеневу гіпертензію, зменшило виражену гіпоксію та скоротило тривалість вентиляційної підтримки порівняно з відповідними контрольними пацієнтами з ГРВІ. Наразі проводиться 2 фаза клінічного дослідження дії препарату у пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019 з метою запобігання прогресування хвороби у хворих з тяжким перебігом[3].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. nitrous oxide
  2. а б в За тиску 101,3 кПа
  3. What is the role of nitric oxide in the treatment of coronavirus disease 2019 (COVID-19)? [1] [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела ред.

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — Vol. 1. — 1859 p. (англ.)
  • Thiemann M., Scheibler E., Wiegand K. W. Nitric Acid, Nitrous Acid, and Nitrogen Oxides // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 42—43. — DOI:10.1002/14356007.a17_293. (англ.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)

Посилання ред.