Задорожні - українські козацькі роди відомі більше 365 років - з І-ї половини 17 століття.

Походження прізвища ред.

Українське козацьке прізвище. Задорожний - від укр. словосполучення "за" і "дорога", "той хто живе за дорогою". Подібні - Загородній, Загорний, Заставний тощо.

Історія і місця проживання ред.

Перша згадка про Задорожних - Зборівський реєстр 1649 року, де зустрічаються декілька осіб з таким прізвищем.

Відомі Задорожні, які проживали у вказаних нижче адміністративно-територіальних і військових одиницях Гетьманської України:

Переяславський полк (з 1676 р.) - м. Басань, с. Брагинці і с. Козацьке - всі - Басанської сотні; Баришівській сотні; с. Ничипорівка - Яготинська сотня.

Білоцерківський полк (з 1649 р.) - Білоцерківська полкова сотня.

Полтавський полк (з 1718 р.) - м. Полтава, м. Диканька, с. Нижні Млини, м. Великий Будища, м. Кобеляки, в м. Кереберда, с. Іволчинець; Решетилівська сотня.

Миргородський полк (з 1718 р.) - Сорочинська сотня, м. Сорочинці; Хорольська сотня, с. Болбасовці, Омельницька сотня, м. Манжелійка; с. Богомолівка, Кременчуцька сотня.

Ніжинський полк (з 1732 р.) - Ніжинська сотня, м. Кролевець - Кролевецька сотня.

Стародубський полк (з 1732 р.) - Топальська сотня.

Гадяцький полк - с. Дейкалівка.

Лубенський полк (з 1732 р.) - Роменська сотня, с. Вищій Булатець.

Охтирський полк (на поч. 18 ст.).

Після ліквідації Гетьманщини в 1782 році багато родин Задорожних розселяються по більш широких теренах України.

Відомі персоналії ред.

Джерела ред.

  • Реєстр війська Запорожського 1649 року. Київ, 1995. Стор. 337.
  • Джерела з історії Полтавського полку. Том І. Компут 1718 р. всего полку Полтавского.
  • Присяга Миргородського полку 1718 року. Київ, 2012.
  • Архів Інституту рукопису НАН України. Компуть Полтавского вь сотнях. Вь року 1721.
  • РГАДА в м. Москва. Присяги царевичу Петру Петровичу. Фонд 140.
  • ЦДІА України в Києві, Ф. 75 Оп. 2 Спр. 1757. - Арк. 1-6 зв.
  • ЦДІА України в м. Києві. Ф 57. оп. 2 Спр. 343 - Генеральний опис Малоросії Румянцева. 1776 р.

Література ред.

  • Володимир Кривошея. Переяславський полк. Київ. 2004. Стор. 167 - 170.
  • В.М. Заруба. Козацька старшина Гетьманської України. Дніпропетровськ. 2011. Стор. 175.