Забілло Микола Миколайович

Микола Миколайович Забілло або Забелло (нар. 1892(1892), Кам'янець-Подільський, Подільська губернія1967, Стамбул, Туреччина) — український військовий і громадський діяч. Капітан артилерії. Співробітник спецслужби УНР.

Забілло Микола Миколайович
 Капітан
 Сотник
Загальна інформація
Народження 1892(1892)
місто Кам'янець-Подільський, Російська імперія
Смерть 1967(1967)
місто Стамбул, Туреччина
Громадянство  УНР
Військова служба
Приналежність  УНР
Рід військ артилерія
Війни / битви Українсько-радянська війна 1917—1921
Командування
підрозділ у складі Запорізького корпусу

Життєпис ред.

 
Катерина Забілло, Микола Забілло та їх син Петро

Народився в місті Кам'янці-Подільському - головному місті Подільської губернії Російської імперії.

Закінчив Одеський кадетський корпус і Михайлівське артилерійське училище. Капітан.

Протягом 1910-1912 років служив на Далекому Сході.

З початком Української революції сотник Запорізького корпусу війська УНР.

За інформацією Василя Филоновича Забілло дезертирував до Врангеля[1].

Разом з дружиною, бунчужною Катериною Забілло, на еміграції в Туреччині з 1920 року.

Співробітник спецслужби УНР.

Спочатку очолював «Українське Сполучене Земляцтво Поділля та Волині». Після об'єднання у 1928 році усіх українських округових земляцтв у Туреччині в Українську Громаду на Туреччині став її генеральним писарем. З того ж таки 1928-го і до кінця 1960-х років її голова.

Представник Української Автокефальної Православної Церкви на Близькому Сході.

Похований поряд з дружиною на грецькій православній частині цвинтаря «Зінджирлікую» в районі Шишлі.

Примітки ред.

  1. Українська політична еміграція 1919-1945 : документи і матеріали / Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса, Центральний державний архів громадських об'єднань України; упор. В. С. Лозицький. – Київ: Парламентське вид-во, 2008. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.

Література ред.

Посилання ред.