Жіноче міське училище для бідних дівиць ім. Гелеловича
Жіноче міське училище для бідних дівиць ім. Гелеловича — навчальний заклад в Євпаторії кінця XIX в. початку ХХ ст., що був відкритий на кошти спадкового Почесного Громадянина А. Гелеловича.
Жіноче міське училище для бідних дівиць ім. Гелеловича | |
---|---|
Країна | Російська імперія |
Розташування | Євпаторія |
45°11′24″ пн. ш. 33°22′15″ сх. д. / 45.19000000002777284° пн. ш. 33.37083333336110513° сх. д.Координати: 45°11′24″ пн. ш. 33°22′15″ сх. д. / 45.19000000002777284° пн. ш. 33.37083333336110513° сх. д. | |
Заклад став найбільшим жіночим ремісничим училищем. За реалізацією навчальної справи училище було зразком не тільки для навчальних закладів Євпаторії, але і навчальних закладів інших міст півдня імперії.
Метою училища було давати дівчатам караїмського віросповідання загальну освіту в обсязі початкового народного училища, навчити їх ремеслу на стільки, щоб вони при виході з нього, могли працювати і своєю працею забезпечувати своє існування.
Училище знаходилося при євпаторійському «Товаристві піклування про бідних караїмів», заснованому в 1874 р з ініціативи міського голови Євпаторії, а пізніше караїмського гахама Самуїла Пампулова.
Спочатку це було скромне ремісниче училище для тридцяти бідних дівчаток-караїмок, де одна вчителька викладала російську грамоту і рукоділля. В училищі також навчали і караїмського віровчення, тобто читанню Священного писання біблійною мовою з перекладом на російську, російської мови та відомостями з російської історії, географії, математики, краснопису, кресленню, малюванню і співу.
З ремесел викладали швейну і білошвейну справи, вишивання, в'язання, модне кравецтво, капелюшну справу, кулінарне мистецтво, молочне господарство. З розширенням програм двері училища відчинилися для всіх бажаючих незалежно від віросповідання. Зростала кількість предметів, що викладаються, запрошувалися нові вчителі.
У 1909 році училище перейшло в нове спеціально збудоване приміщення і перейменовано в «Караїмське професійне жіноче училище». Будівля для професійного відділення побудовано на кошти А. Гелеловича і названа його ім'ям.
Після закінчення училища учениці мали право вступити до третього класу гімназії.
Училище блискуче виділялося серед інших освітніх установ Євпаторії. Більшість євпаторійських дівчат, які закінчили вищу школу і працювали як учительки, лікарки, фельдшерки, акушерки, а також ті, які займалися професійною працею — початкову освіту отримали в цьому училищі.
Література ред.
- Лебедева Э. И. Очерки по истории крымских караимов-тюрков — Симферополь. — 2000. — 116 с.
- Караимская жизнь. М., 1912. — № 8-9. — С.117