Журавель Володимир Миколайович

Журавель Володимир Миколайович — український художник-скульптор. Народився 25 березня 1986 року, в місті Кременчук Полтавської області в родині художників. Через рік родина переселилася до Києва. Почав ліпити в п'ять років. Скульптор відомий, як творець пам'ятника Анатолію Кузнєцову на Куренівці, скульптури «Малюки, що пускають кораблики» на Поштовій Площі, пам'ятника Іллі Муромцю в парку «Муромець» та пам'ятника Ігорю Сікорському у міжнародному аеропорту «Київ» ім. І. Сікорського.

Журавель Володимир Миколайович
Народження 25 березня 1986(1986-03-25) (38 років)
Кременчук, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Країна  СРСР
 Україна
Жанр монументальна скульптура, станкова скульптура
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник
Роки творчості з 2004 - по сьогодні
Твори Пам'ятник Анатолію Кузнєцову, автору роману-документу "Бабин Яр", Пам'ятник "Малюки, що пускають кораблики" (Київ), Пам'ятник Іллі Муромцю (Київ), Пам'ятник Ігорю Сікорському у міжнародному аеропорту «Київ» ім. І. Сікорського

Освіта ред.

2000-2004 рр. — Навчався в Державній художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка у Києві.

З 2004 року навчався в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Закінчив у 2010 році, здобувши повну вищу освіту за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» та кваліфікацію художник-скульптор, дослідник, викладач[1].

Творча діяльність ред.

У 2004 році розробив і виконав медаль «Людина року», пізніше ця нагорода була вручена братам Віталію Кличку та Володимиру Кличку від Українського Інституту Америки в Нью-Йорку[2].

З 2005 року брав активну участь у міжнародних скульптурних симпозіумах, всеукраїнських виставках НСХУ, мистецьких фестивалях, скульптурних салонах, персональних і спільних виставках в галереях України і закордоном[1].

Вступив до НСХУ (Національна спілка художників України) у 2012 році.

Виставки ред.

  • 2007 р. відбулася перша персональна виставка «Peoneers» (присвячена комахам) галерея «Триптих», Київ;
  • 2010 р. Персональна виставка «Людодерева» галерея «Триптих», Київ[3];
  • 2011 р. Спільна виставка з батьком Миколою Журавлем. Виставка Zhuravel&Zhuravel, Український Інститут в Америці, США, Нью-Йорк[4];
  • 2012 р. Спільна виставка, за підтримки посольства України в Естонії «The Ukrainian Modern Art» Національна Бібліотека Естонії, "Галерея 6 поверху ", Естонія, Таллін[4].

Пам'ятники ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б в Журавель, Володимир. Автобіографія Володимир Журавель (українська) . Процитовано 30 грудня 2019.
  2. Новосвітня, Катерина (4 травня 2017). Два дарунки столиці: пісні фонтанів та дитячі забави Кия (українська) . Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
  3. Відібрані виставки (1988-2014) Архів (українська) . Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
  4. а б Події. https://zhuravel.kiev.ua/index.html (українська) . 6 жовтня 2011. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
  5. Касьянова, Ірина (1 жовтня 2009). На Подоле увековечили автора книги "Бабий Яр" (російська) . Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
  6. Бондаренко, Ігор (2 травня 2017). НА ПОШТОВІЙ ПЛОЩІ З'ЯВИТЬСЯ НОВИЙ ПАМ'ЯТНИК З ЛЕГЕНДОЮ ДЛЯ ТУРИСТІВ І МОЛОДЯТ (українська) . Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  7. Кличко відкрив пам’ятник Іллі Муромцю: Це наш богатир, це наша історія, яку в нас намагаються поцупити (українська) . 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  8. Лесишин, Ірина (31 серпня 2019). У Києві відкрили пам’ятник Сікорському: дивіться фото (українська) . Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.

Посилання ред.