Жорже Рибка
Жорже Рибка (порт. Jorge Rybka; нар. 7 квітня 1964, Сан-Паулу, Бразилія) — бразильський інженер-будівельник та підприємець українського походження, президент Українсько-бразильського товариства «Соборність», Почесний консул України в Сан-Пауло.
| Жорже Рибка | |
|---|---|
| Народився |
7 квітня 1964 (60 років) Сан-Паулу, Бразилія |
| Країна |
 Бразилія |
| Діяльність | інженер, підприємець, почесний консул |
| Alma mater | Університет Сан-Паулу |
| Членство | Україно-бразилійська центральна репрезентація |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Народився 7 квітня 1964 року в Сан-Паулу[1].
В 1986 році закінчив Школу інженерів імені Сан Карлоса за фахом «інженер-будівельник» та Університет Сан-Паулу за спеціалізацією «стальові структури»[1].
З 1987 по 1997 рік працював інженером в інженерно-консультативній компанії «Келлі Пітелко»[1].
Від 1997 року — співдиректор компанії «Енжебрат Консулторія, Інженяріа і Прожетус»[1].
Активно займається діяльністю з популяризації української культури[1].
З 1971 року — член фольклорної групи українських танців «Київ», а з 1983 року — головний директор[1].
У 1989—2003 роках — голова парафіяльної ради Української католицької церкви в Сан-Пауло[1].
З 1994 — віце-президент, президент Українсько-бразильського товариства «Соборність», Сан-Пауло[2].
Також з 1994 року у різний час був директором, віце-президентом та першим віце-президентом Україно-бразильської центральної репрезентації.
З 2005 року — Почесний консул України в Сан-Пауло[3].
Нагороди ред.
- орден «За заслуги» III ступеня (19 листопада 2008) — за вагомий особистий внесок у донесення до світової спільноти правди про геноцид Українського народу під час Голодомору 1932—1933 років, активну участь у проведенні Міжнародної акції вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років «Незгасима свічка»[2];
- подяка Міністерства закордонних справ України (2006) — за активну участь у діяльності української громади Бразилії, популяризацію історичних та сучасних надбань Українського Народу, розбудову українсько-бразильського співробітництва, зміцнення авторитету України в світі[1];
- відзнака Державного Комітету у справах національностей та міграції за особистий вагомий внесок у консолідацію світового українства (2004)[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к Україна дипломатична: наук. щоріч. [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] / Дип. акад. при Мін-ві закордонних справ України, Головна дирекція по обслуговуванню іноземних представництв, Історичний клуб «Планета». — Київ: [б. в.], 2010 — Виходить щорічно. — ISSN 2707-7683
- ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №1057/2008. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Бразилія - Почесне консульство. brazil.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 24 травня 2020.