Жозе Бозінгва

португальський футболіст

Жозе Бозінгва (порт. José Bosingwa, нар. 24 серпня 1982, Мбандака) — португальський футболіст конголезького походження, захисник турецького «Трабзонспора».

Ф
Жозе Бозінгва
Жозе Бозінгва
Жозе Бозінгва
Особисті дані
Повне ім'я Жозе Бозінгва да Сілва
Народження 24 серпня 1982(1982-08-24) (41 рік)
  Мбандака, Заїр
Зріст 183 см
Вага 75 кг
Громадянство  Португалія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Туреччина «Трабзонспор»
Номер 3
Юнацькі клуби
1995–1996
1996–2000
Португалія «Форност де Алгодрес»
Португалія «Боавішта»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000–2003 Португалія «Боавішта» 41 (0)
2000–2001   Португалія «Фреамунде» 11 (0)
2003–2008 Португалія «Порту» 107 (3)
2008–2012 Англія «Челсі» 89 (3)
2012–2013 Англія «Квінз Парк Рейнджерс» 23 (0)
2013– Туреччина «Трабзонспор» 27 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2007–2010 Португалія Португалія 24 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 травня 2014.

Значну частину кар'єри провів у «Порту» та «Челсі», вигравши з кожним низку національних трофеїв, а також по Лізі чемпіонів.

Клубна кар'єра ред.

Народився 24 серпня 1982 року в місті Мбандака. Жозе почав тренуватися в академії клубу «Форност де Алгодрес». Провівши там один сезон, його помітили скаути клубу «Боавішта», в школі якої Жозе грав з 1996 по 2000 рік.

Не пробившись до основної команди, Бозінгва був відправлений в оренду в нижчоліговий клуб «Фреамунде» де 2000 року і дебютував у дорослому футболі[1]. По завершенні сезону Бозінгва повернувся назад, маючи ігрову практику, і поступово став основним гравцем «Боавішти».

2003 року перейшов до «Порту» за 2 млн євро[2]. Там він одразу закріпився в основі клубу. За 5 років в клубі провів 111 матчів, забивши 3 м'ячі. За цей час додав до переліку своїх трофеїв чотири титули чемпіона Португалії, став переможцем Ліги чемпіонів УЄФА та володарем Міжконтинентального кубка.

 
Жозе Бозінгва під час виступів за «Челсі». 21 квітня 2012 року

Влітку 2008 року Жозе перейшов до англійського «Челсі», тренером якого був призначений Луїс Феліпе Сколарі, підписавши контракт на три роки[3]. За його трансфер клуб виплатив 20,6 млн. євро (16,3 млн. фунтів)[4][5]. Першу половину сезону Бозінгва зіграв відмінно, забивши 2 м'ячі. Але в другій половині, команду чекав спад.

У сезоні 2009/10 в матчі проти «Астон Вілли» отримав важку травму та вибув з ладу на рік[6]. Повернувся на поле в матчі з «Вулвергемптон Вондерерз» та одразу ж показав свій найкращий футбол.

В сезоні 2010/11, в зимове трансферне вікно, Жозе попросив керівництво клубу виставити його на трансфер. На нього претендував «Мілан», але «Челсі» не погодився відпустити гравця за таку низьку ціну (3 млн євро).

Влітку 2011 року його контракт був продовжений за опції на рік. При новому тренері, співвітчизнику Андре Віллаш-Боаші, Жозе знову став регулярно з'являтися на полі, після чого виявив своє бажання продовжити контракт з клубом. Проте в березні 2012 року Віллаш-Боаш був звільнений і 24 травня на офіційному сайті «Челсі» було оголошено, що після закінчення контракту (30 червня) Бозінгва покине клуб на правах вільного агента[7]. З 2008 року Жозе провів за «Челсі» більше 100 матчів, в яких забив 3 м'ячі. За цей час додав до переліку своїх трофеїв три титули володаря Кубка Англії, ставав володарем Суперкубка Англії з футболу та чемпіоном Англії, а також вдруге в своїй кар'єрі став переможцем Ліги чемпіонів УЄФА.

17 серпня 2012 року Бозінгва на правах вільного агента підписав трирічний контракт з «Квінз Парк Рейнджерс»[8], проте в новій команді у португальця справи не пішли. У грудні 2012 року Бозінгва був оштрафований зарплати два тижні, за відмову сидіти на лавці у грі проти «Фулхема»[9]. А в квітні, після того як КПР остаточно оформив виліт з Перм'єр-ліги після нічиєї 0:0 з Редінгом, Бозінгва з посмішкою залишав поле, що було помічено телекамерами і викликало невдоволення товариша по команді Джої Бартона і вболівальників[10][11]. Через три місяці він покинув клуб за обопільною згодою[12].

29 липня 2013 року Бозінгва на правах вільного агента підписав трирічний контракт з турецьким «Трабзонспором»[13]. Наразі встиг відіграти за трабзонський клуб 27 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну ред.

У травні 2004 року в складі молодіжної (до 21 року) збірної Португалії захисник став бронзовим призером чемпіонату Європи в цій віковій категорії. А трохи пізніше — в серпні — він поїхав на Олімпійський турнір в Афіни в складі олімпійської збірної Португалії та забив гол в стартовому матчі проти збірної Іраку[14]. В цілому, португальці на тому турнірі виступили невдало, не зумівши вийти з групи.

Хоча Жозе виступав за португальську «молодіжку», він мав право представляти збірну Демократичної Республіку Конго, через що був запрошений африканською командою на матчі відбору до чемпіонату світу 2006 року[15], проте відмовився.

2007 року Бозінгва дебютував за національну збірну Португалії[16] і провів у відбірковому циклі чемпіонату Європи 2008 року 5 матчів, який португальці впевнено подолали.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії.

2011 року Бозінгва відмовився виступати за збірну своєї країни, поки її тренує Паулу Бенту. Федерація футболу Португалії розкритикувало гравця за його рішення[17].

Всього Жозе провів у формі головної команди країни 24 матчі.

Титули та досягнення ред.

 
Жозе Бозінгва разом з партнерами святкує перемогу у Лізі чемпіонів УЄФА. 20 травня 2012 року
«Порту»
«Челсі»

Громадська позиція ред.

У травні 2018 підписав лист із вимогою звільнити ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.[18]

Примітки ред.

  1. Bosingwa impõe-se em Freamunde [Bosingwa makes a name for himself at Freamunde] (Portuguese) . Record. 11 квітня 2001. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 21 жовтня 2013.
  2. Porto swoop for Bosingwa. UEFA.com. 18 червня 2003. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 13 травня 2008.
  3. Bosingwa to join Chelsea. Chelsea FC. 13 травня 2008. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 13 травня 2008.
  4. Comunicado da F.C. Porto – Futebol, SAD [F.C. Porto – Football SAD announcement] (Portuguese) . FC Porto. 11 травня 2008. Архів оригіналу за 14 травня 2008. Процитовано 12 травня 2008.
  5. Chelsea agree Bosingwa deal. Chelsea FC. 12 травня 2008. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 12 травня 2008.
  6. Bosingwa blow, Cole boost. FIFA.com. 11 листопада 2009. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 7 жовтня 2010.
  7. Chelsea set to release Salomon Kalou and Jose Bosingwa. BBC Sport (англ.). BBC. 24 травня 2012. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 6 вересня 2014.
  8. Jose Joins. Queens Park Rangers F.C. 17 серпня 2012. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 17 серпня 2012.
  9. Harry Redknapp: 'Too many QPR players earning too much'. BBC Sport. 22 грудня 2012. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 22 грудня 2012.
  10. Barton blasts 'w*****s' and 'maggots' at QPR after Bosingwa laughs off relegation to leave fans furious. Daily Mail. 28 квітня 2013. Архів оригіналу за 19 січня 2014. Процитовано 13 листопада 2013.
  11. Joey Barton blasts Jose Bosingwa and QPR 'maggots' after relegation confirmed. Talk Sport. 28 квітня 2013. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
  12. Jose Bosingwa leaves QPR by mutual consent [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]; BBC Sport, 28 July 2013
  13. QPR right-back Bosingwa completes Trabzonspor move – Financial details. Turkish Football. 29 липня 2013. Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
  14. Жозе Бозінгва на сайті ФІФА (англ.)
  15. Gleeson, Mark (14 квітня 2004). DR Congo chase Porto winger. BBC Sport. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 30 вересня 2009.
  16. Portugal call on uncapped trio. UEFA.com. 22 травня 2007. Архів оригіналу за 17 червня 2008. Процитовано 6 вересня 2014.
  17. Bosingwa retirement criticised [Архівовано 12 листопада 2011 у Wayback Machine.]; ESPN Soccernet, 8 November 2011
  18. Віталій Кличко збирає підписи відомих спортсменів та футболістів під листом із вимогою звільнити Олега Сенцова [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] // Офіційний портал Києва, 25.05.2018

Посилання ред.