Вікіпедія

Жозеф Пусьє

Жозеф Пусьє (фр. Joseph Poussier; 1781[1] — помер 2[2] або 6 серпня[3] 1821, Вільнюс) — архітектор французького походження, який працював у Литві на початку XIX століття; віленський губернський архітектор, представник класицизму.

Жозеф Пусьє
фр. Joseph Poussier
лит. Joseph Poussier
Народження 1781
Смерть 2 серпня 1821(1821-08-02)
Країна
(підданство)		  Франція
Діяльність архітектор
Праця в містах Вільнюс
Архітектурний стиль класицизм
CMNS: Жозеф Пусьє у Вікісховищі

Біографія ред.

Навчався архітектурі та працював у Парижі (служив помічником міського архітектора)[3]. Був офіцером французької армії[1]. У 1803 році прибув до Литви. У 1808-1821 роках обіймав посаду губернського архітектора Литовсько-Віленської губернії. За його проектами реконструювався палац Сапег в районі Антакальніс у Вільнюсі, переобладнаний під госпіталь (1809-1810), окремі будівлі імператорського Віленського університету (1814-1819, 1815-1818[2] або 1817-1818), будівлі губернських установ в кварталі між сучасними вулицями Вільняус, Клайпедос і Траку у Вільнюсі (1816).

 
Садиба Огінського в Заліссі

Близько 1803 року під керівництвом Пусьє, за проектом Міхала Шульца був побудований палац Міхала Клеофаса Огінського в Заліссі (Ошмянський повіт)[3].

Під пильним наглядом Пусьє проводилися роботи із консервації руїн Верхнього замку і зміцнення схилів Замкової гори (1816—1817), а також ремонту Зеленого мосту (1816)[1]. Архітектор розробив плани оновлення деяких будівель колегії в Крожах (Кражяй, 1817).

Спільно з іншими архітекторами у 1817 році підготував генеральний план Вільно.

У 1821 році потонув у річці Няріс, рятуючи людей, які тонули[3].

Творчість ред.

 
Ворота колишнього монастиря кармелітів в стилі ампір (Вільнюс)
 
Кордегардія (Вільнюс, нині вулиця Басанавічяуса)
 
Кордегардія (Вільнюс, нині вулиця Лепкальньо)
 
Колишня поштова станція (Каунас)

Будинки, побудовані за проектами Жозефа Пусьє, відрізняються крайнім раціоналізмом і лаконічними строгими формами, рівними площинами без прикрас, майже зовсім позбавлені архітектурних ордерних елементів, за винятком, наприклад, карнизів.

Розробив проект перебудови палацу де Реусів у Вільно (так і не реалізований) та проект нового міського млина[3].

За проектом Пусьє в 1809 році були зведені ворота Віленської духовної католицької семінарії в колишньому монастирі кармелітів у Вільно. Ворота в стилі ампір були однією із перших споруд такого стилю в Литві. Декоративна стіна головного фасаду з низьким аттиком прикрашена пілястрами. Між ними розташовуються три глибокі арочні ніші; двері знаходяться в середній ніші[4].

Проектував головним чином адміністративні будівлі, опираючись на типові проекти. Зокрема, був автором проектів в'язниць (в містах Расейняй і Швянченіс), поштові станції (у містах Шяуляй і Каунас), казначейство в м. Шяуляй (1806, не збереглося). Поштова станція в Каунасі, побудована в 1821-1828 роках[3] за проектом 1820 року, збереглася. Будівлю поштової станції включено до реєстру культурної спадщини Литовської Республіки, й вона охороняється державою[5]. З 1994 року тут розташовується Музей історії зв'язку (Каунас, площа Ротушес, 18)[6].

Вважається, що йому належить авторство проектів кордегардії у Вільнюсі на сучасних вулицях Йоно Басанавічяуса і Лепкальньо[1], а також кордегардії на Шнипішках[3] (заснованих на типовому проекті А. Д. Захарова). Будівлю кордегардії на розі вулиць Басанавічяуса і Муйтінеса включено до Реєстру культурних цінностей Литовської Республіки (код 289) в якості об'єкта місцевого значення[7]. Аналогічна будівля за адресою: вул. Лепкальньо, 24B, побудована в 1819 році і відремонтована в 1832 році, також охороняється державою як об'єкт регіонального значення (код в Реєстрі культурних цінностей Литовської Республіки 1077)[8].

Пам'ять ред.

Ім'ям Жозефа Пусьє названа одна із вулиць (Žozefo Pusjė gatvė) у районі Вільнюса Пашилайчяй[9].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Venclova Tomas. Poussier Joseph // {{{Заголовок}}}. — Vilnius : R. Paknio leidykla, 2006. — С. 132. — ISBN 9986-830-96-6.(лит.)
  2. ↑ а б Poussier // {{{Заголовок}}} / mokslinė redakcinė taryba: Stasys Vaitiekūnas pirmininkas et al. — Vilnius : Mokslo ir enciklopedijos leidybos centras, 2010. — С. 657. — 13000 прим. — ISBN 978-5-420-01683-1.(лит.)
  3. ↑ а б в г д е ж Poussier // {{{Заголовок}}} / Opracował Mieczyław Jackiewicz. — Bydgoszcz : Towarzystwo Miłosników Wilna i Ziemi Wileńskiej, 2006. — С. 104. — ISBN 83-87865-54-0.(пол.)
  4. ↑ Čerbulėnas, Klemensas. Švento Jurgio bažnyčios ir karmelitų vienuolyno ansamlis // {{{Заголовок}}}. — Vilnius : Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. — Т. 1: Vilnius. — С. 424. — 20000 прим.(лит.)
  5. ↑ Paštas. Kultūros vertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 30 січня 2014.
  6. ↑ History of the building. Communications History Museum (англ.). TEO LT. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
  7. ↑ Miesto sargybinės pastatas. Kultūros vertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 13 липня 2019.
  8. ↑ Vilniaus miesto sargybinės pastatas. Kultūros vertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 13 липня 2019.
  9. ↑ Žozefo Pusjė gatvė Vilniuje. Vilniaus katalogas (лит.). Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 30 січня 2014.

Література ред.

  • Venclova Tomas. Poussier Joseph // Vilniaus vardai. — Vilnius : R. Paknio leidykla, 2006. — С. 132. — ISBN 9986-830-96-6.(лит.)
  • Poussier // Encyklopedia Ziemi Wileńskiej / Opracował Mieczyław Jackiewicz. — Bydgoszcz : Towarzystwo Miłosników Wilna i Ziemi Wileńskiej, 2006. — Т. IV: Architektura. Dzieła i twórcy od XVI w. do 1945 r. — С. 104—105. — ISBN 83-87865-54-0.(пол.)
  • Poussier // Visuotinė lietuvių enciklopedija / mokslinė redakcinė taryba: Stasys Vaitiekūnas pirmininkas et al. — Vilnius : Mokslo ir enciklopedijos leidybos centras, 2010. — Т. XVIII: Perk — Peržvalgos. — С. 657. — 13000 прим. — ISBN 978-5-420-01683-1.(лит.)

Посилання ред.

  • Jurgita Biliukevičiūtė (26 червня 2018). Joseph Poussier. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жозеф_Пусьє&oldid=34914569