Жервеза (фільм)
«Жервеза» (фр. Gervaise) —фільм-драма французького режисера Рене Клемана. Екранізація роману Еміля Золя «Пастка». Стрічку відзначено понад 10 престижними кінематографічними нагородами, зокрема премією BAFTA за Найкращий фільм і премією ФІПРЕССІ Венеційського кінофестивалю.
Жервеза | |
|---|---|
| фр. Gervaise | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Рене Клеман |
| Продюсер | Аньєс Делае |
| Сценаристи |
П'єр Бост Жан Оранш |
| На основі | роману Еміля Золя |
| У головних ролях |
Марія Шелл Франсуа Пер'є |
| Оператор | Робер Жуйяр |
| Композитор | Жорж Орі́к |
| Художник | Paul Bertrandd |
| Кінокомпанія |
Agnes Delahaie Productions Silver Films Compagnie Industrielle et Commerciale Cinématographique (CICC) |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 117 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 1956 |
| Дата виходу |
3 серпня 1956 (ФРН) 5 вересня 1956 (Франція) |
| IMDb | ID 0049259 |
Сюжет ред.
Передмістя Парижа, 1850-і роки. Жервеза (Марія Шелл) —молода приваблива жінка, що злегка накульгує. Вона приїхала з провінції й, після того, як її з двома дітьми кинув співмешканець, вимушена працювати пралею. Незабаром вона виходить заміж за покрівельника Анрі Купо (Франсуа Пер'є), у них народжується ще одна дитина. Сім'ї вдається зібрати деякі гроші, але одного разу під час роботи Анрі падає з даху, і усі заощадження йдуть на лікування. Старий товариш чоловіка коваль Гужі (Жак Арден) позичає їм 500 франків, щоб Жервеза змогла відкрити свою невелику крамничку-прасувальню і відмовилася від непосильної праці в пральні. Справи сім'ї знову налагоджуються, але Анрі починає багато пити, витрачаючи скромні накопичення в найближчому шинку «Пастка». Звертаючись до Гужі за відстрочкою, Жервеза помічає, що той має до неї романтичні почуття. У кварталі знову з'являється Віржіні́ Пуассон (Сюзі Делер) — колишня повія, а нині дружина місцевого поліціянта. Вона має до Жервези приховану ненависть за образу, нанесену багато років тому.
Гужі, звинувачуваний в організації страйку, отримує рік в'язниці. Після звільнення він, знову не добившись взаємності від Жервези, від'їжджає з міста у пошуках роботи. До Парижа повертається Лантьє (Арман Местраль), колишній співмешканець Жервези. Анрі, всупереч волі дружини, погоджується здати йому кімнату. У один з вечорів Лантьє спокушає Жервезу. Купо знаходиться у стані безпробудного пияцтва і нічого не помічає. Одного разу в стані алкогольного психозу він влаштовує в крамниці цілковитий погром, а через невеликий час помирає в лікарні. Жервеза, що залишена усіма, розгубила клієнтів, починає випивати й дуже скоро втрачає людське обличчя. Кинута нею дочка Нана виходить з шинку «Пастка» і приєднується до інших маленьких безхатьків Монмартру[1].
В ролях ред.
| Актор | Роль |
|---|---|
| Марія Шелл | Жервеза |
| Франсуа Пер'є | покрівельник Анрі Купо, її чоловік |
| Жак Арден | коваль Гуже |
| Сюзі Делер | Віржіні́ Пуассон |
| Арман Местраль | колишній співмешканець Жервези Лантьє |
| Жані Ольт | мадам мадам Лор'є, сестра Анрі |
Нагороди (обрані) ред.
- 1956 рік — Венеційський кінофестиваль: приз ФІПРЕССІ за режисуру (Рене Клеман), New Cinema Award і Volpi Cup (обидва — Марія Шелл). Номінація стрічки на премію Золотий лев.
- 1956 рік — Бамбі: Найкраща німецька акторка (Шелл)[2].
- 1957 рік — премія BAFTA: за Найкращий фільм, Найкращий іноземний актор (Франсуа Пер'є). Номінація на премію Найкращій іноземній акторці (Шелл).
- 1957 рік — номінація на премію «Оскар» за Найкращий фільм іноземною мовою.
Найдорожчий фільм ред.
З урахуванням інфляції, вартість виробництва склала 214 мільйони доларів за цінами 2012 року[3][4]. Таким чином, «Жервеза» є найдорожчим фільмом, знятим за межами США, і займає 14-е місце в списку найдорожчих фільмів в історії кінематографа (станом на початок 2014 року).
Примітки ред.
- ↑ Її подальша доля лягла в основу однойменного роману Е. Золя і подальших численних екранізацій.
- ↑ Марія, як і її брат Максиміліан і сестра Іммі Шелл народилися у Відні і у всьому світі завжди визнавалися акторами — представниками німецькомовної культури.
- ↑ Charts -Les Budgets Des Productions Francaises. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
- ↑ Insee — Convertisseur franc-euro : pouvoir d'achat de l'euro et du franc. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
