Вікіпедія

Жан Фредерік Базиль

французький художник
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Базиль.

Жан Фредерік Базиль, відоміший як Фредерік Базиль (фр. Jean Frédéric Bazille; 6 грудня 1841, Монпельє — 28 листопада 1870, Бон-ла-Роланд) — французький художник, один із засновників імпресіонізму у живописі.

Жан Фредерік Базиль
Jean Frédéric Bazille
Автопортрет, 1865
При народженні Жан Фредерік Базиль
Народження 6 грудня 1841(1841-12-06)
Монпельє
Смерть 28 листопада 1870(1870-11-28) (28 років)
  Бон-ла-Роланд
(загиблий у бою)
Поховання Protestant cemetery in Montpellierd
Національність Франція Франція
Країна  Франція[1]
Жанр портрет[2][3], пейзаж[2][3], figure paintingd[2][3], натюрморт[2][3] і жанрове малярство[2][3]
Діяльність художник
Напрямок Імпресіонізм
Роки творчості 1860[1] — 1870[1]–1870[1]
Вплив на Клод Моне, П'єр-Оґюст Ренуар, Едґар Деґа, Альфред Сіслей, Едуар Мане, Берта Морізо, Поль Сезанн, Каміль Піссарро
Вчитель Шарль Глейр
Твори View of the Villaged, Studio in the Rue de Furstembergd і Réunion de familled
Батько Gaston Bazilled
Брати, сестри Marc Bazilled
Учасник французько-прусська війна
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен[4], Музей Фабра, Художній музей Фогга[d], Гарвардський художній музей, Музей мистецтв Цинциннаті, Художній музей Вірджинії, Музей образотворчих мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Musée du Petit Palaisd, Музей д'Орсе, Hood Museum of Artd, Музей Нортона Саймона, Музей Ґренобляd, Далласький музей мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, National Museum of Fine Arts of Algiersd і Гай (музей мистецтва)
CMNS: Жан Фредерік Базиль у Вікісховищі

Біографія ред.

 
Пьер Огюст Ренуар. «Портрет Базиля»

Народився 6 грудня 1841 у французькому місті Монпельє (департамент Еро), в буржуазній протестантській сім'ї. Захопився живописом під впливом картин Ежена Делакруа.

У 1859 почав вивчати медицину[5].

У 1862 переїхав до Парижа, щоб продовжити навчання. У столиці познайомився з Ренуаром і всерйоз почав займатися образотворчим мистецтвом.

Всупереч бажанню батьків, Базиль вступив в художню студію Шарля Глейра, де познайомився з Клодом Моне і Альфредом Сіслеєм. Молоді люди організували групу однодумців. Їх кумирами були Гюстав Курбе і Едуар Мане. За прикладом художників барбізонської школи, Базиль і його друзі пробували свої сили у пленері[5]. У Шаї в товаристві Мане писав види Нормандії, позував для картини «Сніданок на траві». Його улюблена тема — людина та природа.

Творчість ред.

Картини художника насичені сонцем, світлими і яскравим фарбами, що додають особливу натхненність образам. Починаючи з 1866 року, художник брав кілька разів участь в офіційних Салонах. Востаннє він брав участь у виставці 1870 року, і цього ж року пішов добровольцем на франко-прусську війну. Художник був убитий 28 листопада 1870 року в бою під Бон-ла-Роландом.

За спогадами друзів Базиль був талановитим, про що можна судити з його нечисленних робіт. Хоча Жан Фредерік Базиль не дожив до першої виставки імпресіоністів, він був тісно з ними пов'язаний, так як його картини новаторські за своєю специфікою, передають враження художника від повсякденного життя.

Творчий доробок ред.

  • Рожева сукня / La Robe rose (1864)
  • Автопортрет / Autoportrait, (1865)
  • У колі сім'ї / Réunion de Famille, (1867)
  • Огюст Ренуар / Portrait d'Auguste Renoir (1867)
  • Грішник / Pécheur à l'épervier (1868)
  • В селі / Vue de village, (1868)
  • Літня сцена / Scène d'été, 1869
  • Туалет / La Toilette, (1870)
  • Майстерня на вулиці Ла Кондамін / L'Atelier de la rue La Condamine, (1870)
  • Маленький садівник / Le Petit Jardinier

Галерея ред.

  •  
    Літня сцена
  •  
    Майстерня на вулиці Ла Кондамін
  •  
    У колі сім'ї
  •  
    В селі
  •  
    Рожева сукня
  •  
    Грішник
  •  
    Огюст Ренуар
  •  
    Туалет

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г RKDartists
  2. ↑ а б в г д https://rkd.nl/en/explore/artists/record?query=bazille&start=0
  3. ↑ а б в г д https://rkd.nl/explore/artists/5278
  4. ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/435626
  5. ↑ а б Frédéric Bazille: A Tragic Story. Архів оригіналу за 26 липня 2010. Процитовано 2 грудня 2011.

Бібліографія ред.

  • Frédéric Bazille et ses amis impressionnistes, catalogue de l'exposition Montpellier, Musée Fabre et Brooklyn (USA), Museum of Art, juillet 1992-janvier 1993. Paris, Réunion des Musées nationaux et Brooklyn, Art museum, 1992
  • Frédéric Bazille: Correspondance éditée par Guy Barral et Didier Vatuone, Montpellier, Presses du Languedoc, 1992
  • Pascal Bonafoux: Bazille, les plaisirs et les jours, (1994)
  • Dianne W. Pitman: Bazille, Purity, pose and paintings in the 1860s., Pennsylvania State University Press (USA), (1998)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан_Фредерік_Базиль&oldid=34785117