Жан-П'єр де Круза
Жан-П'єр де Круза (фр. Jean-Pierre de Crousaz; 1663—1750) — швейцарський популярний філософ (спіритуалістичного напряму).
| Жан-П'єр де Круза | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 квітня 1663[1][2] Лозанна, Во, Швейцарія[4][2] |
| Помер |
1748, травень 1750 (87 років) або 22 березня 1750[1][2][3] (86 років) Лозанна, Во, Швейцарія[4][2] |
| Країна | Швейцарія |
| Діяльність | філософ, викладач університету, математик |
| Alma mater | Лейденський університет |
| Знання мов | французька[1] |
| Заклад | Лозанський університет і Гронінгенський університет[2] |
Навчався в Женеві, Лейдені та Парижі, перш ніж 1700 року стати професором філософії та математики в університеті Лозанни. Чотири рази був обраний ректором університету. 1724 року очолив кафедру філософії та математики в Гронінгенському університеті. Брав активну участь у богословських суперечках.
Іноземний член Паризької академії наук (1725).
1726 року його призначено вчителем до молодого князя Фрідріха Гессен-Кассельського[en]. 1735 року повернувся до Лозанни з гарної пенсії. 1737 року відновлений на колишній посаді, яку зберіг до смерті.
Основні його твори: «Traite du beau» (1712); «La logique» (1725); «Examen du Pyrrhonisme» (1733); «De l'esprit humain» (1741).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
- ↑ а б Annuaire prosopographique : la France savante
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #100097413 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання ред.
- Crousaz, Jean Pierre de // Енциклопедія Британіка, 1910 (англ.)
- Круза, Жан-Пьер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XVIa. — С. 747. (рос. дореф.)