Жалех Аламатадж
Жалех Аламатадж Гаем Магамі (перс. ژاله عالم تاج قائم مقامی; нар. 1883, Газаве — пом. 27 вересня 1947) — іранська поетеса в дусі ісламського фемінізму. Вважається однією з найважливіших іранських поетес свого часу.
| Жалех Аламатадж | |
|---|---|
| перс. ژاله قائممقامی | |
.jpg) | |
| Народилася |
1883 Газаве, Аміріє, Центральний, Ерак, Меркезі, Іран |
| Померла | 1947 |
| Країна | Іран[1] |
| Діяльність | поетка, письменниця |
| Знання мов | перська |
| Діти | Hossein Pejman Bakhtiarid |
Біографія ред.
Народилася в 1883 році в сім'ї Гоара Малекі та Мірзи Фатхолах. Коли Джалех виповнилося 5 років, вона почала навчатися читання перською й арабською мовами. У 15 років вона переїхала зі своєю родиною в Тегеран. У 1938 році віддана в шлюб з другом її батька Аліморадханом Бахтіярі. Народила сина Хосейна Пежмана Бахтіярі. Сімейне життя з чоловіком, з яким її силоміць одружили, мало сильний негативний вплив на її ментальне здоров'я. Смерть батьків протягом першого року шлюбу і народження сина погіршили її стан, і через три роки шлюбу вона подала на розлучення[2].Син жив з батьком, поки йому не виповнилося 27 років, після чого все подальше життя жив з матір'ю.
Після розлучення продовжила жити в Фарахані. В неї розвинулася депресія, і її думки та переживання знайшли вихід у віршах. Її особисті приховані почуття знайшли зображення в одному з її віршів про сина. У 23 роки вона стала свідкою Конституційної революції в Ірані. Протягом цього періоду суспільство дотримувався консервативних поглядів щодо жінок. У своїй творчості підіймала теми життя в патріархальному суспільстві, пригноблення й обмеження прав жінок (див. Фемінізм в Ірані).
Померла у віці 63 років 27 вересня 1947 року. Похована в Імамзаде Хасан, на заході Тегерана.
Роботи ред.
Джалех була першою іранською поетесою, яка писала про свої особисті проблеми. Її вірші не публікувалися протягом багатьох років. Публікацією віршів після її смерті зайнявся син.
У творчості підіймала в основному автобіографічні теми, висловлюючи протест проти традиційних стереотипів і переконань щодо прав жінок. Ховала свої твори навіть від сина.
Література ред.
- Rajabi, Faride (Ph.D student, Academi of Science, Dushanbe, Tajikestan). Social and Political Concepts in the Poetry of Female Sonneteers in the Constitutional Era (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
- Moradi, ayoob. شعر ژاله قائم مقامی و دفاع از حقوق زنان. Архівовано з джерела 29 жовтня 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
Примітки ред.
- ↑ LIBRIS — 2016.
- ↑ arang, Ysaman. Mirror of Dew. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.