Ефект Примакова
Ефект Примакова (англ. Primakoff effect) — резонансне перетворення фотону в статичному електричному або магнітному полі (наприклад, в полі ядра) в масивну нейтральну псевдоскалярну частку (наприклад, нейтральний піон, ета-мезон, Аксіон). Названий по імені Генрі Примакова (1914–1983). Частинки, які можуть народжуватися за рахунок ефекту Примакова, здатні розпадатися на два фотони і конвертуватися в фотон в електромагнітному полі (зворотний ефект Примакова); фактично і прямий, і зворотний ефект Примакова описуються вершиною на Фейнмановській діаграмі, що зв'язує псевдоскаляр з двома фотонами.
Ефект Примакова використовувався для вимірювання часу життя нейтральних псевдоскалярних мезонів.[1]
Якщо гіпотетичний Аксіон існує, то ефект Примакова призводить до виникнення оптичних властивостей (подвійне променезаломлення, дисперсія) у вакуума в магнітному або електричному полі в зв'язку з конверсією фотона у віртуальний Аксіон і назад.[2] На ефекті Примакова (прямому і / або зворотному) засновано багато експериментів з пошуку Аксіона, наприклад CAST.
Примітки ред.
- ↑ The Decay Width of the Neutral π Meson[недоступне посилання з квітня 2019] (англ.)
- ↑ Resonantly enhanced axion-photon regeneration [Архівовано 14 жовтня 2019 у Wayback Machine.] P. Sikivie, D.B. Tanner, and Karl van Bibberc (англ.)