Еттрингіт
Еттрингіт — рідкісний мінерал.
| Еттрингіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1962 s.p. |
| Абревіатура | Ett[2] |
| Хімічна формула | Ca₆Al₂(SO₄)₃(OH)₁₂·26H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.DG.15[3] |
| Dana 8 | 31.10.2.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
Еттрінген[4], Edouard Candlotd |
| Типова місцевість | Вулкан Беллерберг[5] |
 Еттрингіт у Вікісховищі | |
Опис ред.
Хімічна формула: Са6[Al(OH)6]2(SO4)3·24Н2О.
Сингонія гексагональна. Габітус призм. Спайність досконала по {1010}. Агрегати тонковолокнисті. Колір білий, безбарвний. Тв. 2—2,5. Густина 1,79. Знайдений ксенолітах вапняка, в лейцит-нефеліновому тефриті, в контактах вапняка з долеритом. Продукт зміни алюмосилікатів Са. Синонім: вудфордит.
Застосовується як важливий компонент тампонажних матеріалів, що розширюються при твердінні.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/ettringite.pdf
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Еттрингіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Еттрингіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання ред.
- Еттрингіт [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]