Ескімоський поцілунок

Ескімоський поцілунок в сучасній західній культурі - дія, що нагадує традиційне ескімоське вітання кунік. Кунік - форма вираження прихильності, зазвичай між членами однієї сім'ї або закоханими. Ініціатор поцілунку притискає свій ніс і верхню губу до шкіри (зазвичай лоба або щоки) другого і вдихає повітря, втягуючи також його шкіру і волосся.

Ескімоський поцілунок

Кунік

Існує хибна думка, що ця традиція виникла у ескімосів через те, що їх губи примерзають один до одного на сильному морозі при звичайних поцілунках. Насправді ця дія не має еротичного змісту, а є формою дружнього вітання між близькими людьми, які, зустрічаючись, часто мають неприкритими одягом тільки ніс і очі.

Коли перші арктичні дослідники вперше побачили цю дію, вони прозвали його «ескімоським поцілунком». У західному варіанті дія полягає в тому, що дві людини труться носами.

Одне з перших зображень «ескімоського поцілунку» відноситься до фільму Роберта Флаерті «Нанук з Півночі», який вважається першим документальним та етнографічним фільмом. Ймовірно, саме завдяки цьому фільму така традиція стала відома неескімосам та вийшла за рамки їх етнічної культури.

Схожі вітання існують в інших народів. Примітним є вітання «хонгі», що практикується племенами маорі в Новій Зеландії.