Еріх Гільгенфельдт

Еріх Гільгенфельдт (нім. Erich Hilgenfeldt; 2 липня 1897, Оттвайлер — 25 квітня 1945, Берлін) — партійний діяч НСДАП, группенфюрер СС.

Еріх Гільгенфельдт
нім. Erich Hilgenfeldt
Народився	2 липня 1897(1897-07-02) Heinitzd, Нойнкірхен, Landkreis Ottweilerd, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	25 квітня 1945(1945-04-25) (47 років) Берлін, Третій Рейх
Країна	Німеччина
Діяльність	політик
Alma mater	Otto-Hahn-Gymnasiumd
Знання мов	німецька
Членство	СС
Посада	депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання	Группенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Золотий партійний знак НСДАП Почесний знак Німецького Червоного Хреста Почесний знак «За турботу про німецький народ» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Данцизький хрест 1-го класу Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Імперський орден Ярма та Стріл Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син гірського чиновника. Освіту здобув у вищій реальній школі Саарбрюккена. У серпні 1914 року добровольцем пішов на фронт. Учасник Першої світової війни на Східному (з квітня 1918 року — на Західному) фронті. У 1917 році перевівся в авіацію, льотчик-спостерігач. У 1919 році демобілізований. Вивчав сільське господарство у Вищій технічній школі в Галле. Після закінчення навчання працював у торгівлі. У 1923-27 роках — керівник каменоломні. У 1923-28 роках — член право-консервативного Національної спілки німецьких офіцерів, в 1925-29 роках — «Сталевого шолома». У 1928-33 роках — службовець відділу загальної економічної статистики міського управління Берліна. В середині 1920-х років приєднався до нацистського руху. 1 серпня 1929 року вступив в НСДАП (квиток № 143 642) і СА. У 1930 році — целленляйтер і заступник ортсгруппенляйтера; в 1931 році — керівник пропаганди району. 24 квітня 1932 року обраний членом Прусського ландтагу. З жовтня 1932 року — крайсляйтер. З березня 1933 року — гауінспектор НСДАП у Великому Берліні. Був головним організатором урочистостей на честь дня народження Адольфа Гітлера (20 квітня 1933). З липня 1933 року — амтсляйтер (пізніше гауптамтсляйтер) НСДАП і керівник Націонал-соціалістичної народної благодійності (НСНБ) в системі Політичної організації. Керував проведенням благодійних кампаній, збором коштів і речей для нужденних. Восени 1933 року організував зимові благодійні фабрики. 12 листопада 1933 року обраний депутатом Рейхстагу. Входив в «Коло друзів рейхсфюрера СС». У веденні НСНБ знаходилося здійснення фінансової та іншої допомоги нужденним від імені НСДАП. В січні 1934 року поставлений на чолі Головного благодійного управління в системі Імперського керівництва НСДАП, також очолив Головне управління з жіночих питань. Керував збором на ці цілі коштів з промисловців і фінансистів. Компетенція Гільгенфельдта поширювалася насамперед на рядових членів партії, оскільки «турботу» про вищих чиновників здійснював підконтрольний Мартіну Борману «Фонд Адольфа Гітлера». 3 жовтня 1936 року заснував Імперський союз сестер милосердя. 9 листопада 1937 року вступив у СС (квиток № 289 225). Під час війни з СРСР був призначений імперським уповноваженим по кампанії «зимової допомоги», в ході якої по всій Німеччині був організований збір теплих речей для солдатів, які билися на радянсько-німецькому фронті. З 1942 року керівник Націонал-соціалістичного союзу німецьких сестер милосердя; організатор допоміжної жіночої медичної служби, в якій працювало понад 120 000 осіб. З 1942 року — почесний суддя Вищого дисциплінарного суду Німецького робітничого фронту. У 1945 році під час боїв за Берлін покінчив життя самогубством; факт смерті Гільгенфельдта документально встановлений в 1957 році.

Звання

• Лейтенант резерву (жовтень 1915)
• Крайсляйтер НСДАП (жовтень 1932)
• Обер-лейтенант резерву вермахту (1 листопада 1936)
• Гауптман резерву вермахту (1 червня 1938)
• Оберфюрер СС (9 вересня 1937)
• Бригадефюрер СС (30 січня 1939)
• Обербефельсляйтер НСДАП (1939/40)
• Группенфюрер СС (20 квітня 1942)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний кут старих бійців
• Золотий партійний знак НСДАП (9 листопада 1936)
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Почесний знак Німецького Червоного Хреста 1-го ступеня
• Почесний знак «За турботу про німецький народ» 1-го ступеня
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Данцизький хрест 1-го класу
• Імперський орден Ярма та Стріл, великий хрест (Іспанія)
• Орден Чесноти, великий хрест (Греція) (1940)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го і 1-го класу
  • 2-го класу з мечами (1944)

Бібліографія

• The National Socialist Welfare Organisation and the Winter Help Scheme, übersetzt in London durch Thornton Butterworth, um 1940
• Das Winterhilfswerk des deutschen Volkes, Industrieverl. Spaeth & Linde, 1939
• Rundschreiben an die Anstalten der Abteilung 2, Berufsgenossenschaft f. Gesundheitsdienst u. Wohlfahrtspflege (Reichsunfallversicherg), 1939
• Ein Volk hilft sich selbst!, Dt. Nationalbibliothek, 1938
• Volkspflege, Eher [Zweigniederl.], 1938
• Aufgaben der nationalsozialistischen Wohlfahrtspflege, Eher, 1937
• Idee der nationalsozialistischen Wohlfahrtspflege, Eher, 1937

Спільні публікації

• Handwörterbuch der Wohlfahrtspflege, C. Heymann, 1937
• Notruf / 811. Das deutsche Winterhilfswerk
• Notruf / 813. La Ofrenda Nacional del Subsidio de Invierno, 1935
• Notruf / 991. Taten gegen Tinte, 1935
• Ingeborg Altgelt: Wegweiser durch die NS-Volkswohlfahrt, Weidmann Verlag, 1935

Література

• Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie «Rosma» GmbH, 1934

Посилання

• Біографія Еріха Гільгенфельдта. [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]