Еріх Петерсен

(Перенаправлено з Ерік Петерсен)

Еріх Карл Александер Петерсен (нім. Erich Karl Alexander Petersen; 25 серпня 18894 липня 1963) — німецький воєначальник, генерал авіації. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Еріх Петерсен
нім. Erich Karl Alexander Petersen
Народився 25 серпня 1889(1889-08-25)
Гайдельберг, Велике герцогство Баден, Німецька імперія
Помер 4 липня 1963(1963-07-04) (73 роки)
Берг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал авіації
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Біографія ред.

22 березня 1909 року вступив в 136-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни, командував взводом, ротою 163-го піхотного полку (1914-17), ротою 31-го резервного піхотного (1917-18) і 18-го резервного єгерського (1918) полків.

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в піхоті. З 1 квітня 1922 року — командир роти, з 16 квітня 1927 року — полковий ад'ютант 6-го піхотного полку. 1 січня 1932 року переведений в штаб 2-ї дивізії. З 1 жовтня 1934 року — командир 3-го батальйону 27-го піхотного полку.

10 листопада 1938 року призначений командиром 125-го прикордонного піхотного полку. У вересні 1941 року переведений в резерв, а 1 жовтня 1941 року перейшов на службу в люфтваффе і призначений командиром 7-ї авіаційної (парашутної) дивізії. З 1 листопада 1942 року — інспектор авіапольових частин, брав участь у формуванні наземних дивізій ВПС. 1 серпня 1943 року призначений командиром 4-го авіапольового корпусу, який 19 листопада 1944 року перетворений в 90-й армійський корпус. Учасник боїв в Ельзасі, Гессені і Тюрингії. 8 травня 1945 року здався французьким військам. Постав перед військовим трибуналом за звинуваченням у воєнних злочинах, але був виправданий. 18 січня 1950 року звільнений.

Звання ред.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
  • Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 135
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X