Ернст Май (27 липня 1886, Франкфурт-на-Майні, Німецька імперія — 11 вересня 1970, Гамбург, ФРН) — німецький архітектор і містобудівник єврейського походження[5].

Ернст Май
нім. Ernst May
Народження 27 липня 1886(1886-07-27)[1][2][…]
Смерть 11 вересня 1970(1970-09-11)[4][2][…] (84 роки)
Поховання Франкфуртський головний цвинтарd
Країна
(підданство)
 Німеччина
Навчання Мюнхенський технічний університет
Діяльність архітектор
Заклад Дармштадтський технічний університет
Нагороди
хрест командора ордена за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною
CMNS: Ернст Май у Вікісховищі

Біографія ред.

У 1910-і навчався у Вищій технічній школі в Мюнхені в Т. Фішера. Працював в СРСР (1930—1933) і Східній Африці (1934 — початок 1950-х). Бувши головним архітектором Франкфурта-на-Майні (1925—1930), одним з перших в Західній Європі втілив на практиці принципи раціоналізму в масштабах масового будівництва (селища поблизу міста — Брухфельдштрасе, Праунхейм і ін.). Також працював разом з Маргарете Шютте-Ліхоцкі, яка створила для його проєкту соціального житла Römerstadt так звану «Франкфуртську кухню».

У травні 1930 разом з групою однодумців (всього 17 осіб), вирушив до СРСР, де брав участь в розробці архітектурних проєктів близько 20 радянських міст.

В основі містобудування — чітка децентралізація міста, тобто створення системи міст-супутників навколо історичного центру (нездійснений проєкт реконструкції Москви, 1931—1933), типізація й індустріалізація житлового будівництва (нездійснений генеральний план 1930—1933). Водночас брав участь в розробці архітектурного плану Магнітогорська[6].

Оскільки як єврей він не міг повернутися з СРСР до Німеччини, з 1933 по 1953 жив і працював у Африці.

В кінці 1940-х — 1950-ті перейшов від жорсткої схематичності проєктів 1920-1930-х, їх принципу «рядкової забудови» до вільніших просторових композицій (селища Нова Альтона і Грюнхоф близько Гамбургу, 1954—1955).

Примітки ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118732218 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Ernst May
  4. а б в Май Эрнст // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. [Як випливає з його листа Луїсу Мамфорд. Див .: «Letter to Lewis Mumford, 20 September 1940», in Lewis Mumford Papers, University of Pennsylvania, Folder 3194]
  6. MGNport.RU — Місто Магнітогорськ, Історія Магнітогорська, Пам'ятники Магнітогорська. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.

Література ред.

  • Eckhard Herrel: Ernst May — Architekt und Stadtplaner in Afrika 1934—1953 , Ausstellungskatalog, Wasmuth Verlag, 2001., (= Schriftenreihe zur Plan- und Modellsammlung des Deutschen Architektur-Museums in Frankfurt am Main; 5) ISBN 3803012031
  • Ernst May und das Neue Frankfurt 1925—1930 , Ausstellungskatalog, Hrsg. von Heinrich Klotz. Ernst und Sohn, Berlin 1986, ISBN 3433022542
  • Christoph Mohr und Michael Müller: Funktionalität und Moderne. Das Neue Frankfurt und seine Bauten 1925—1933 , R. Müller Verlag, Köln 1984, ISBN 3481501714
  • KC Jung, D. Worbs, M. Schütte-Lihotzky, FCF Kramer, L. Kramer, C. Mohr, P. Sulzer, J. Ganter, H. Blumenfeld, R. Hillebrecht, C. Farenholtz: Lebenslang für die «grosse Sache»: Ernst May 27. Juli 1886 — 11. September 1970 in Bauwelt Nr. 28/1986, Seiten 1050—1075
  • K. C. Jung, D. Worbs: Ernst Mays «Neue Heimat» in Bauwelt Nr. 33/1991, Seiten 1688—1689
  • Justus Buekschmitt: Ernst May. Bauten und Planungen , (= Bauten und Planungen; 1) Stuttgart 1963
  • Florian Seidel: Wohnklima. Siedlungsplanungen Ernst Mays in den Jahren 1954—1970. Ausstellungskatalog, München 2006, ISBN 3-00-020168-8
  • Helen Barr, Ulrike May, Rahel Welsen: Das neue Frankfurt . B3 Verlag, Frankfurt, 2007, ISBN 978-3-938783-20-7
  • Colonial Architecture and Urbanism in Africa: Intertwined and Contested Histories, edited by Fassil Demissie, PhD. London: Ashgate, 2009. ISBN 978-0-7546-7512-9