Ернст Гінцманн (Ernst Hintzmann; 23 червня 1880, Мальхін17 січня 1951, Бремен) — німецький офіцер і політик, контрадмірал крігсмаріне.

Ернст Гінцманн
нім. Ernst Hintzmann
Народився 23 червня 1880(1880-06-23)
Мальхін, Мекленбургіше-Зеенплатте, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер 17 січня 1951(1951-01-17) (70 років)
Бремен, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республікиd
Військове звання  Контр-адмірал до розпорядження
Партія Німецька національна народна партія і Німецька народна партія
Нагороди
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Османие 4 ступеня
Орден Османие 4 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Біографія ред.

Син політика і директора старшого реального училища Ернста Гінцманна. 7 квітня 1897 року вступив в кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни, в основному служив навігаційним офіцером на лінкорах. 7 листопада 1919 року звільнений у відставку.

В 1919 році переїхав в Бремен і вступив в Німецьку народну партію. В 1920-38 роках представляв партію в парламенті Бремена. В 1925 році був земельним головою ННП. Основою політичної діяльності Гінцманна була участь в молодіжній організації ННП. В 1925-27 роках — уповноважений представник фірми Kaffee Hag. В 1927-29 роках — директор газети Weser-Zeitung. З травня 1928 року — депутат рейхстагу від Везера-Емса. У вересня 1930 року переобраний і залишався на посаді до вересня 1932 року. В цей час покинув ННП і перейшов у Німецьку національну народну партію, присвятив себе створенню Німецької молодіжної асоціації. В листопаді 1932 року знову обраний депутатом рейхстагу від Везера-Емса. В березні 1933 року переобраний і залишався на посаді до листопада того ж року. В 1933-41 роках — президент Союзу німецьких морських товариств.

27 вересня 1937 року вступив в крігсмаріне і очолив групу відділу військових наук ОКМ. 31 жовтня 1938 року звільнений у відставку, проте був переданий в розпорядження крігсмаріне і залишився на посаді. З 4 по 30 вересня 1939 року пройшов курс військово-морського аташе, після чого був призначений військово-морським аташе в Гаазі. З 11 травня 1940 року — представник військових верфей в Нідерландах і Бельгії. З 1 лютого по 5 грудня 1943 року — начальник головного штабу верфей в Нідерландах. 31 січня 1944 року остаточно звільнений у відставку. В кінці війни взятий в полон союзниками. В 1946 році звільнений.

Звання ред.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Klaus Volker, Giessler, Die Institution des Marineattachés im Kaiserrein, Harald Boldt Verlag. Boppard am Rhein, 1976
  • Hans Hildebrand, Ernest Henriot, Deutschlands Admirale 1849–1945, Band 2 H-Qu, Biblio Verlag 1988, S. 102f.
  • Beatrix Herlemann, Helga Schatz: Biographisches Lexikon niedersächsischer Parlamentarier 1919–1945 (= Veröffentlichungen der Historischen Kommission für Niedersachsen und Bremen. Band 222). Hahnsche Buchhandlung, Hannover 2004, ISBN 3-7752-6022-6, S. 159–160.
  • Marineattaché, Books LLC, Wiki Series, Memphis USA, 2011, S. 7 f.
  • Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine für das Jahr 1918, Hrsg.: Marine-Kabinett, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1918, S. 21.

Посилання ред.