Ерехтейон
Ерехтейон (грец. Ἐρέχθειον) — пам'ятка давньогрецької архітектури (421—406 до н. е.), храм на місці суперечки Афіни та Посейдона-Ерехтея на Акрополі в Афінах за право володіти Аттикою. Він має унікальний для грецької архітектури асиметричний план.
| Ерехтейон | |
|---|---|
| Афінський акрополь [1] | |
| Світова спадщина | |
 Ерехтейон | |
| 37°58′19″ пн. ш. 23°43′35″ сх. д. / 37.97208333336077857° пн. ш. 23.72652777780577793° сх. д. | |
| Країна |
 Греція |
| Тип | культурний |
| Критерії | I, II, III, IV, VI |
| Об'єкт № | 404 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1987 (11 сесія) |
|
| |
 | |
 Ерехтейон у Вікісховищі | |
Архітектура та реліквії ред.
В Ерехтейоні — найдавнішому святилищі Афін — стояла священна дерев'яна статуя Афіни, що за легендою, впала з неба; святилище Гефеста та героя Бута; могила легендарного афінського царя Кекропа; світильник Каллімаха, що горів безперервно, попри те, що масло наливали в нього тільки один раз на рік. У дворі Ерехтейона росла олива, яку подарувала місту Афіна, та било солоне джерело, яке вирізьбив Посейдон своїм тризубом під час суперечки з Афіною.
Ерехтейон замінив давніший, зруйнований персами, храм, що стояв на цьому місці. Будівництво нового храму розпочато за Перикла і тривало з перервами до 406 до н. е. Тим що він стояв на нерівній ділянці та, власне, не був єдиним храмом, а сукупністю декількох святилищ, то його план значно відступав від традиційних грецьких храмів. Ерехтейон не мав зовні окружної колонади, а був прикрашений з трьох сторін окремими портиками.
Три його портики стоять на різних рівнях. Із заходу — портик, що веде до храму Афіни Паллади, з північної сторони — вхід до святилища Посейдона-Ерехтея, біля південної стіни храму — всесвітньо відомий портик Каріатид.
Каріатиди ред.
Південний портик — Пандрозейон — названий за ім'ям дочки Кекропа Пандрози, не мав фризу, а його архітрав, що складався з трьох горизонтальних смуг, підпирали не колони, а шість кор, або каріатид, розміщених на високому парапеті. Це шість фігур молодих жінок, одягнених в афінський костюм (туніка, гемідиплоїдій та пеплос), на них спираються важкі квадратної форми плити.
Це перший в історії світового мистецтва випадок, коли використано подібні жіночі фігури тримати балки. П'ять каріатид Пандрозейона й досі залишились стояти на своїх місцях. Шоста ж разом із частинами архітрава та парапету зберігається в Британському музеї. В Афінах вона замінена теракотовою копією.
Фриз ред.
Уся будівля була оточена фризом із накладними білими фігурами, проте він не зберігся. Уламки фризу Ерехтейона, сюжетом якого були міф про Ерехтея та кекропідів, нині зберігаються в Музеї акрополя. Вони свідчать про те, що й інші скульптурні прикраси Ерехтейона відрізнялися надзвичайними тонкощами оброблення. Ефектність фризу збільшувалася темним фоном елефсінського мармуру, на якому укріплено фігури, виконані з білого паросського мармуру.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Ерехтейон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Акрополь в Афинах. Эрехтейон — Энциклопедия «Кругосвет» [Архівовано 31 серпня 2010 у Wayback Machine.]