Ергард Єнерт

Ергард Єнерт
нім. Erhard Jähnert
Народився	17 серпня 1917; Panitzschd, Борсдорф, Amtshauptmannschaft Grimmad, округ Лейпциг[d], Королівство Саксонія, Німецька імперія
Помер	23 липня 2006 (88 років); Єфер, Фрисландія
Діяльність	військовослужбовець, солдат, льотчик
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	майор
Нагрудний знак пілота	Почесний Кубок Люфтваффе
	; ; ;

Ергард Єнерт (нім. Erhard Jähnert; 17 серпня 1917 — 23 липня 2006) — німецький льотчик-ас штурмової авіації, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія ред.

В 1935 році вступив в люфтваффе. Після закінчення льотної підготовки направлений в штурмову авіацію і зарахований в 2-у групу 3-ї штурмової ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній, а також битви за Британію. Відзначився під час бойових дій на Середземному морі та в Північній Африці. У ході 4 бойових вильотів проти британського авіаносця «Ілластріас» скинуті ним бомби двічі вразили корабель. У районі Тобрука Єнерт потопив легкий крейсер і танкер, а потім знищив в районі Александрії великий склад пального. З 1 серпня 1943 року — командир 9-ї ескадрильї 3-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Учасник Німецько-радянської війни, протягом двох бойових вильотів знищив у районі Перекопа 32 радянські вантажівки. 6 жовтня 1943 року очолював групу «Штук», яка потопила в районі Феодосії радянський есмінець. З червня 1944 року літав на FW.190F-8. 25 грудня 1944 року на чолі двох FW атакував групу радянських танків та знищив 7 (в тому числі 3 особисто). Останні 50 вильотів здійснив у курляндському котлі, літаючи на FW.190, озброєному некерованими ракетами, на якому знищив 25 радянських танків. В останні дні війни виконував обов'язки командира 3-ї групи 3-ї ескадри підтримки сухопутних військ. 8 травня 1945 року на чолі залишків групи перелетів у Фленсбург і здався британцям.

Всього за час бойових дій здійснив 622 бойові вильоти.

Звання ред.

Єфрейтор (1 жовтня 1936)
Унтерофіцер (1 січня 1939)
Фельдфебель (1 серпня 1940)
Оберфельдфебель (1 грудня 1940)
Лейтенант (1 грудня 1942)
Оберлейтенант (1 червня 1943)
Гауптман (1 лютого 1944)
Майор (травень 1945)

Нагороди ред.

Нагрудний знак пілота
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Залізний хрест
- 2-го класу (20 жовтня 1939)
- 1-го класу (2 липня 1940)
Авіаційна планка бомбардувальника
- в сріблі (4 серпня 1941)
- в золоті (25 серпня 1941)
Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (6 грудня 1941)
Почесний Кубок Люфтваффе (18 березня 1942)
Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (Королівство Італія; 11 червня 1942)
Німецький хрест в золоті (17 червня 1942)
Лицарський хрест Залізного хреста (18 травня 1943)

Весною 1945 року був представлений до нагородження дубовим листям до Лицарського хреста, але необхідні документи оформлені не були.

Література ред.

Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
JÄHNERT, E., Mal Oben, Mal Unten, Flechsig, Deutschland, 2009.
KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.
SCHINDLER, MICHAEL G., Ritterkreuzträger aus Sachsen 1939-1945, libergraphix.
THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002