Епікондиліт
Епікондиліт — дегенеративно-дистрофічний процес у місцях прикріплення м'язів до надвиростка плечової кістки. Цей процес супроводжується реактивним запаленням сусідніх тканин.[1][2] Є симптомом деяких хвороб.
| Епікондиліт | |
|---|---|
 Лівий ліктьовий суглоб, показані задні та радіальні зв'язки. | |
| Спеціальність | медична реабілітація |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | FB55.1 |
| МКХ-10 | M77.1 |
| DiseasesDB | 12950 |
| MedlinePlus | 000449 |
| eMedicine | orthoped/510 |
| MeSH | D013716 |
 Tennis elbow у Вікісховищі | |
Класифікація ред.
Клінічно виділяють зовнішній епікондиліт плеча (так званий тенісний лікоть), який зустрічається частіше, і внутрішній епікондиліт плеча. Зовнішній епікондиліт виникає переважно у осіб, які роблять часто повторювані, стереотипні рухи (розгинання і супінація передпліччя), наприклад, у масажистів, малярів, теслярів, гравців в теніс, і буває зазвичай правостороннім. Іноді епікондиліт є наслідком прямої травми ліктя або може бути викликаний одноразовим інтенсивним навантаженням (наприклад, перенесенням важкої валізи). Чоловіки страждають частіше від жінок.
Прояви ред.
Включають:
- біль при напрузі м'язів,
- біль, що локалізується в ліктьовому або плечовому суглобі з іррадацією в передпліччя,
- різкий біль при натисканні на область болю.
Лікування ред.
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Лікування епікондиліта проводиться консервативно і амбулаторно. Комплекс лікувальних заходів при такій патології передбачає проведення голкорефлексотерапії в поєднанні з фармакопунктурою. Для підвищення ефективності лікування особлива увага приділяється виявленню та усуненню больових тригерних точок. Це особливо важливо у пацієнтів з хронічним і рецидивуючим перебігом епіконділіта. Також у ряді випадків ефективне призначення і проведення постізометричної релаксації напружених м'язів, залучених у запальний процес.
Поліпшення самопочуття і регрес больових відчуттів спостерігається вже в перші дні лікування. Повний курс лікування епіконділіта триває, як правило, 10 — 15 сеансів. На час лікування необхідно виключити фізичні навантаження. При необхідності можна використовувати налокітники або пов'язку з еластичного бинта у вигляді вісімки. Після "купірування" больового синдрому пацієнт може приступати до лікувальної фізкультури, а надалі й до спортивних навантажень з поступовим їх збільшенням.
Наразі найсучаснішим і найефективнішим методом лікування епікондиліту є ударно-хвильова терапія. Вона знімає біль, запалення м'яких тканин та прибирає тригери вже під час перших сеансів. На час проходження лікування рекомендовано зменшити фізичні навантаження на руку[джерело?].
Див. також ред.
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (квітень 2019) |
Примітки ред.
- ↑ Major HP. «Lawn-tennis elbow». BMJ. 1883;2:557.
- ↑ Kaminsky SB, Baker CL; Baker (December 2003). Lateral epicondylitis of the elbow. Techniques in Hand & Upper Limb Surgery. 7 (4): 179—89. doi:10.1097/00130911-200312000-00009. PMID 16518219.