Вікіпедія

Ентоні Рота

канадський політик

Ентоні Рота MP (англ. Anthony Rota; нар.. 15 травня 1961) — канадський політик, член Палати громад Канади від виборчого округу Ніпіссінг — Тіміскамінг[en] (2004—2011, з 2015 року). Спікер Палати громад Канади з 5 грудня 2019 року по 27 вересня 2023 року[2].

Ентоні Рота
англ. Anthony Rota
Ентоні Рота
Ентоні Рота
Нині на посаді
Монарх
Народився 15 травня 1961(1961-05-15)[1] (62 роки)
Норт-Бей, Онтаріо, Канада
Відомий як політик
Країна Канада
Alma mater Оттавський університет, Університет Вільфреда Лор'є і Algonquin Colleged
Політична партія Ліберальна партія Канади
anthonyrota.ca
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рота (значення).

Ранні роки життя. Ділова кар'єра ред.

Народився 15 травня 1961 року в місті Норт-Бей, провінція Онтаріо в сім'ї італійського походження[en].

Закінчив Університет Вільфреда Лор'є з освітнім ступенем бакалавра з політології та Оттавський університет з освітнім ступенем магістра ділового адміністрування, також вивчав фінанси в Алгонкін-коледжі. Працював у Canadian Technology Network, був керівником онтарійської філії Програми сприяння промисловим дослідженням (англ. Industrial Research Assistance Program, IRAP).

Політична кар'єра ред.

Політична кар'єра Ентоні Рота почалася на початку 2000-х років, коли він був би обраний членом міської ради[en] свого рідного міста Норт-Бей, очоливши в міськраді комітет з планування та економічного.

На початку 2004 року Рота успішно дебютував у федеральній політиці, вигравши праймериз Ліберальної партії Канади у виборчому окрузі Ніпіссінг — Тиміскамінг[en], набравши в другому турі 52 % голосів і випередивши трьох суперників — Сьюзен Черч, Г'ю Маклахлана та Джо Сіні. На федеральних виборах, що відбулися в червні того ж року, він з невеликою перевагою переміг кандидата від Консервативної партії Канади Ела Макдональда[en].

Успішно переобирався до Палати громад на виборах 2006 та 2008 років. Був керівником парламентської фракції лібералів, відзначився на цій посаді критикою консервативного уряду Стівена Гарпера, зокрема реалізованої консерваторами програми економічного розвитку Північного Онтаріо[en].

На федеральних виборах 2011 року знову балотувався до парламенту, проте програв вибори, поступившись своєму супернику — консерватору Джею Аспіну[en] всього 14 голосів[3]. За правилами, встановленими канадським виборчим законодавством [A 1], було проведено повторний перерахунок голосів: за його підсумками Аспін, який цього разу набрав на 18 голосів більше за Рота, був визнаний обраним депутатом. Після поразки Рота тимчасово пішов із політики, ставши запрошеним викладачем політології в Університеті Ніпіссінгу.

На виборах 2015 року Ентоні Рота знову висунув свою кандидатуру проти Аспіна, цього разу здобувши над ним впевнену перемогу[4]. У новом составе парламента[en] займав посаду помічника заступника керівника Комітету всієї палати.

На виборах 2019 року знову здобув перемогу, випередивши консерватора Джорді Карра[5]. 5 грудня 2019 року був обраний спікером Палати громад Канади, випередивши свого однопартійця, чинного спікера Джеффа Рігана, консерваторів Жоеля Годена[en] та Брюса Стентона[en] , а також новодемократку Керол Г'юз[en][2]. Обрання Рота на посаду спікера стало можливим завдяки підтримці депутатів-консерваторів, які проголосували за нього, щоб не допустити переобрання Рігана на другий термін[6][7].

17 червня 2020 року Рота видалив з Палати громад[en] лідера Нової демократичної партії Канади Джагміта Сінгха за використання непарламентських висловів — останній назвав депутата від Квебецького блоку Алена Терр'єна[en] «расистом»[8].

Скандал та відставка ред.

22 вересня 2023 року Рота запросив Ярослава Гуньку, ветерана 14-ї гренадерської дивізії Ваффен-СС «Галичина», супроводжувати президента України Володимира Зеленського, та виступити в Палаті громад Канади. Рота охарактеризував Гуньку як «українсько-канадського ветерана Другої світової війни», який боровся за незалежність України проти росіян та продовжує підтримувати українські війська сьогодні, навіть у своєму 98-річному віці". Рота похвалив Ярослава Гуньку, заявивши, що «Він — український герой, канадський герой, і ми дякуємо йому за всю його службу». Після похвали Рота Палата громад аплодувала Гуньці стоячи, до оплесків приєдналися прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, а також сам Зеленський та його дружина Олена Зеленська[9][10][11][12][13][14].

26 вересня 2023 року Ентоні Рота оголосив про свою відставку з посади спікера Палати представників, офіційно залишивши свою посаду 27 вересня[15][16].

Особисте життя ред.

Ентоні Рота одружений з франко-канадкою Шанталь Піше-Рота (фр. Chantal Piché-Rota). Вільно розмовляє англійською, французькою, італійською та іспанською мовами.

Коментарі ред.

  1. ↑ Канадське виборче законодавство передбачає обов'язковий перерахунок голосів у разі, якщо розрив між кандидатами, які посіли два перші місця, становить менше тисячі голосів

Примітки ред.

  1. ↑ Бібліотека парламенту — 1876.
  2. ↑ а б Tunney, Catharine (5 грудня 2019). Liberal MP Anthony Rota elected Speaker of the House of Commons. CBC News. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2019.
  3. ↑ «Sudbury-area voters part of orange wave». Sudbury Star, May 2, 2011.
  4. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 22 вересня 2020.
  5. ↑ Taschner, Eric (22 жовтня 2019). Incumbent Anthony Rota re-elected for 5th term. CTV News. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  6. ↑ Liberal MP Anthony Rota elected Speaker. You’re welcome, Conservatives say. National Post. 5 грудня 2019. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 6 грудня 2019.
  7. ↑ Liberal MP Anthony Rota upsets Regan to become Speaker in minority Parliament. Burnaby Now. 5 грудня 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  8. ↑ Liberal MP Anthony Rota Boots NDP from House. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
  9. ↑ Gillies, Rob. Canada’s parliament, Trudeau and Zelensky give inadvertent ovation to Nazi war veteran. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 26 вересня 2023.
  10. ↑ Canada's House Speaker apologises for praising Ukrainian who fought for Nazis. BBC News (en-GB) . 25 вересня 2023. Процитовано 26 вересня 2023.
  11. ↑ ‘Deepest apologies’: Canada official backtracks after Ukraine Nazi honoured. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2023.
  12. ↑ Colton, Emma (24 вересня 2023). Canada under fire for applauding ‘literal Nazi’ in parliament during Zelenskyy visit. Fox News (амер.). Процитовано 26 вересня 2023.
  13. ↑ Atri, Pawan (20230925T1524+0530). Trudeau Honours Nazi Veteran, Ignites Massive Row. Sputnik India (англ.). Процитовано 26 вересня 2023.
  14. ↑ House Speaker apologizes for honouring Ukrainian who fought in Nazi unit in WW II. www.cbc.ca. Процитовано 26 вересня 2023.
  15. ↑ Спикер парламента Канады уходит в отставку на фоне скандала с приглашением нациста. TACC. Процитовано 26 вересня 2023.
  16. ↑ Anthony Rota resigns as House Speaker over tribute to veteran of Nazi unit - National | Globalnews.ca. Global News (амер.). Процитовано 26 вересня 2023.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ентоні_Рота&oldid=40638460