Еміль Дедек (нім. Emil Dedek; 17 серпня 1888, Лайбах4 жовтня 1979, Ґрац) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Еміль Дедек
нім. Emil Dedek
Народився 17 серпня 1888(1888-08-17)
Любляна, Крайна, Австро-Угорщина
Помер 4 жовтня 1979(1979-10-04) (91 рік)
Грац, Австрія
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Пам'ятний хрест 1912/13
Пам'ятний хрест 1912/13
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Медаль за 2 поранення (Австро-Угорщина)
Медаль за 2 поранення (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Командор ордена Святої Корони з військовою відзнакою і мечами
Командор ордена Святої Корони з військовою відзнакою і мечами

Біографія ред.

18 серпня 1908 року поступив на службу в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни. Після війни продовжив службу в австрійській армії. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт, офіцер для особливих доручень. З 9 травня 1938 року — офіцер для особливих доручень 2-ї гірської дивізії. З 1 серпня 1938 року — командир 82-го інженерного батальйону, з 24 вересня — запасного інженерного батальйону «Зальцбург». З 10 листопада 1938 року — офіцер інженерних військ в штабі 17-го армійського корпусу. З 15 січня 1940 року — командир 71-го місцевого будівельного штабу, з 7 лютого 1942 року — 22-го старшого будівельного штабу. 6 грудня 1942 року відправлений у резерв ОКГ. З 10 липня 1943 року — командир 7-го старшого будівельного штабу (згодом — 7-й вищий інженерний керівник). 19 серпня 1943 року за станом здоров'я знову відправлений у резерв ОКГ. У вересня 1945 року взятий в полон британськими військами. 12 лютого 1946 року звільнений.

Звання ред.

Нагороди ред.

Посилання ред.